Глава МЗС Норвегії про "червоні лінії" у підтримці України та досвід сусідства з РФ

Норвегія однією з перших з-поміж союзників України ухвалила план довгострокової підтримки на 2023-2027 роки. Її оборонна підтримка є критично важливою для Києва.

Після відмови Європи від російських енергоносіїв Норвегія отримала надприбутки і всередині країни вже лунають заклики збільшити допомогу Україні за рахунок цього.

І, зрештою, Норвегія як єдина держава-член НАТО, яка межувала з Росією від самого початку існування Альянсу, чудово усвідомлює російську загрозу й те, як потрібно до неї готуватись.

Це й спонукало журналіста "ЄвроПравди" Олега Павлюка поговорити з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде в кулуарах зустрічі голів МЗС країн НАТО у Брюсселі.

Про перспективи підтримки України, ставлення Норвегії до можливого введення військ та підготовки до ймовірної російської агресії – в бліцінтерв’ю Голова МЗС Норвегії: Маємо бути чесними, ніхто не робить достатньо для підтримки України. Далі – основні тези міністра. 

Я думаю, ми всі згодні з тим, що Україні потрібно допомагати на шляху до перемоги і що ця підтримка буде тривати стільки, скільки буде потрібно для досягнення перемоги.

Але я розумію – і, гадаю, що розуміємо всі ми, – що, якщо подивитися з України, лунає багато гарних слів, але недостатньо реальної підтримки.

Гадаю, ми всі повинні бути чесними й сказати: ніхто не робить достатньо. Навіть найбільший донор (імовірно, йдеться про США. – Ред.) не робить достатньо. Просто подивіться на реалії на полі бою, а не на числа.

Зараз, після дуже сильного послання Дмитра Кулеби (на зустрічі Ради Україна-НАТО. – Ред.), мого доброго друга і колеги, ми добре усвідомлюємо, що протиповітряна оборона є річчю номер один.

Звичайно, ми також продовжуємо працювати над артилерійськими снарядами і загальною підтримкою.

А дехто з нас також вивчає, як ми можемо надати щось, що сягає глибше в тил ворога.

Наразі ми не плануємо відправляти війська. Я не думаю, що в багатьох країн є такі плани.

З іншого боку, в дуже довгостроковій перспективі я не думаю, що ми повинні в принципі щось виключати.

І важливо, що всі європейці зараз готуються до обох можливих сценаріїв (ухвалення додаткової допомоги Україні. – Ред.) у США. Це і якщо буде ухвалений пакет, що може статися – і (держсекретар Ентоні) Блінкен припускає, що це може статися незабаром. Він пройшов Сенат, чекає в Палаті представників.

Але навіть якщо цього не станеться, ми повинні переконатися, що ми колективно, як Альянс, збережемо достатній рівень підтримки України.

А ще ми завершуємо роботу над новим довгостроковим планом особистої оборони, в якому активізуємо наші зусилля з розбудови оборонної інфраструктури і збільшення оборонних витрат.

Ми також дуже наполегливо працюємо над стійкістю суспільства в ширшому сенсі, зокрема проти кіберзагроз, фейкової інформації та інших проблем. За останні два роки вони набагато більше з’являються на порядку денному, ніж це було, скажімо, десять років тому.

У Норвегії – цікава історична ситуація.

Ми є єдиною "старою" країною НАТО, яка безпосередньо межувала з СРСР і нинішньою Росією.

У нас 75 років безперервного сусідства – спочатку з Радянським Союзом, а потім з Росією. Тому ми думаємо, що знаємо росіян досить добре, і вживаємо необхідних заходів.

Повне інтерв’ю – в матеріалі Голова МЗС Норвегії: Маємо бути чесними, ніхто не робить достатньо для підтримки України.