У Норвегії потенційно не виключають введення військ в Україну. У тому, що ідея французького президента про введення військ західних держав в Україну досі жива і в процесі обговорення, упевнився і редактор "ЄвроПравди" на Третьому форумі Україна – Франція. 

Тим часом, естонські розвідники прогнозують активізацію ворога на тлі покращення погодних умов, а в Сполучених Штатах досі не помітно прогресу в ухвалення допомоги Україні.

Як пише Reuters, США схвалили передачу Ізраїлю тисяч бомб. А от в уряді Британії питання озброєння Ізраїлю виявило новий розкол.

Серед інших тем – дрони у Молдові і Румунії, євроатлантична інтеграція України, руйнівний вплив Росії і багато іншого.

Повна картина п’ятниці, 5 квітня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо військ західних держав в Україні

Серед головних тем дня – введення західними державами військ в Україну.  

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив в бліцінтерв’ю нашому журналісту, що в довгостроковій перспективі не став би виключати введення військ в Україну, хоча наразі таких планів немає. 

Про перспективи підтримки України та ставлення Норвегії до підготовки до ймовірної російської агресії – в матеріалі Голова МЗС Норвегії: Маємо бути чесними, ніхто не робить достатньо для підтримки України. 

Крім того, сьогодні Норвегія представила історичний план посилення оборони. Він передбачає майже подвоєння витрат на оборону до 2036 року.

Нагадаємо, пізно вночі 26 лютого, після зустрічі у Парижі президентів та голів урядів близько двох десятків держав Європи, Емманюель Макрон визнав, що запропонував державам Заходу відправити до України свої війська. Це стало справжньою сенсацією. І спровокувало емоційну дискусію у Франції.

Згодом Макрон пояснив, що йдеться не про спрямування військових НАТО просто зараз і прямо на лінію зіткнення. 

Як пише редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко, ідея полягає в тому, щоби публічно відмовитися від червоної лінії щодо військової присутності держав НАТО в Україні та створити для Росії ситуацію "стратегічної невизначеності".

Сидоренко цього тижня відвідав Третій форум Україна – Франція, який проходив у Парижі. 

Попри паузу в обговоренні ідеї, і попри натяки партнерів на недостатню комунікацію, головний підсумок дискусій з цього приводу на полях Форуму Україна – Франція – це те, що ідея Макрона жива.

Дуже детально про це – в статті Франція веде війська у "коаліцію рішучих". Як Макрон опановує нову роль у допомозі Україні.

Якщо вже згадали Макрона, слід додати, що він готує вибачення за те, що Франція не змогла зупинити геноцид у Руанді.

Активізація ворога і затримки в США

Поки Україна відчуває нестачу, серед іншого, засобів протиповітряної оборони і снарядів, погодні умови у наступні тижні сприятимуть активізації ворога. 

Про це повідомив Розвідувальний центр Сил оборони Естонії. 

На тлі поліпшення погодних умов та прохідності російська армія збільшила кількість механізованих підрозділів. Вони також розпочали реорганізацію військ на всій лінії фронту. 

Естонська розвідка стверджує, що російська армія продовжує утримувати темп оперативного просування та ініціативу на Луганському та Донецькому напрямках.

Сьогодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, після Латвії та Естонії, прибув з візитом до Литви.

На спільній пресконференції прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте оголосила, що її країна розпочинає програму реабілітації українських військових і що Литва планує закупити близько 3 тисяч FPV-дронів місцевого виробництва для передачі українським військовим. 

Агентство Reuters пише, що суперечки у Конгресі можуть знову відкласти рішення про допомогу для України.

Лунають побоювання, що для досягнення реального консенсусу серед республіканців у Палаті представників можуть знадобитися навіть місяці.  

Вже майже два місяці минуло з того часу, коли Сенат схвалив компромісний пакетний законопроєкт на 95 млрд доларів, куди входили і кошти на підтримку України (60 мільярдів доларів), проте спікер Палати представників Майк Джонсон, як відомо, не захотів виносити його на голосування. 

Фактично ж у Конгресу залишається небагато тижнів для роботи до того, як наближення виборів почне ще більше впливати на політичні процеси.

За даними Politico, помічники президента США Джо Байдена намагаються непублічно переконати Джонсона винести на голосування пакет допомоги Україні на суму 60 мільярдів доларів.

За словами джерел, Білий дім підтримував контакти з офісом Джонсона щодо допомоги Україні протягом двотижневих канікул у Конгресі. Байден та його команда утрималися від агресивної атаки на спікера, щоб той мав простір для маневру через тиск на нього радикальних республіканців.

Вплив Росії

У Чехії заявили, що Росія здійснила "тисячі" спроб втручання в роботу європейських залізничних мереж у межах кампанії з дестабілізації ЄС і спроб диверсій на об’єктах критичної інфраструктури.

За словами міністра транспорту Чехії Мартіна Купка, РФ здійснювала хакерські атаки на сигнальні системи та на мережі чеського національного залізничного оператора České dráhy.

А віцепрезидентка Європейської комісії Вера Юрова очікує нових звинувачень щодо можливих таємних платежів з боку РФ європейським політикам в межах викриття проросійських мереж упливу.

Вона припустила, що Росія платить набагато більше політикам або людям, які мають вплив у Євросоюзі, ніж було відомо раніше.

"Звичайно, ми (як політики) не маємо інструментів, щоб визначити, хто вони, але спецслужби готові розкрити інформацію та розповісти громадськості, й це добре. Я переконана, що те, що ми знаємо зараз, – це лише верхівка айсберга", – зазначила Юрова.

Щодо санкцій і німецьких компаній

Латвія впроваджує нові інструменти для боротьби з обходом санкцій проти РФ, а Сполучені Штати ввели санкції проти компанії за постачання іранської зброї Росії.

Тим часом, речниця Міністерства економіки Німеччини заявила, що митна служба та прокуратура країни мають з'ясувати, чи порушили санкції німецькі компанії Knauf та WKB Systems через допомогу Росії з будівництвом в окупованому Маріуполі.

Офіційний Берлін застерігає німецькі компанії від участі у будь-яких російських проєктах на території захопленого міста.

Слід зауважити, що Росія почала встановлювати контроль над компаніями з іноземним капіталом після повномасштабного вторгнення в Україну. 

Розвідка Великої Британії розповіла, що з лютого 2022 року російська держава встановила контроль над 180 компаніями загальною вартістю близько 11,5 мільярда доларів.

Розвідка пояснює фактичне захоплення компаній тим, що Кремль хоче зменшити іноземні, особливо західні, зв'язки в російській економіці.

Російська держава перерозподіляє активи на користь пов'язаних з Кремлем бізнесменів, які підтримують війну в Україні, йдеться в огляді.

Дрони в Молдові

У Придністров'ї заявляють про нову "атаку" дрона на військову частину.

"Ціллю була радіолокаційна станція, якій завдано незначних пошкоджень, жертв немає. На місці працює слідчо-оперативна група. Порушено кримінальну справу", – кажуть представники Придністров’я.

Бюро реінтеграції Молдови заявило, що компетентні органи аналізують усі зображення та інформацію, що з'явилися.

"У регіоні триває серія провокацій, покликаних посіяти паніку і напруженість, зокрема з метою привернути увагу до регіону", – йдеться в повідомленні.

А вдень 4 квітня біля села Етулія Вулкашенського району Молдови, за кількасот метрів від кордону з Україною, знайшли чергові уламки "Шахеда".

Міністерство закордонних справ Молдови висловило осуд з приводу падіння на території країни безпілотників, які Росія застосовує для повітряних атак проти України.

Більш того, за даними ЗМІ, біля берегів Румунії знайшли загадковий човен, ймовірно морський дрон.

Як повідомило Digi24, це колишній катер пошуково-рятувальної служби вагою близько 3 тонн, який переробили для якихось військових цілей. У носовій частині виявили антену для глушіння сигналів, поруч міг бути прикріплений вибуховий пристрій.

Через актуальні загрози, Молдова купить новий радар для моніторингу повітряного простору, а Румунія матиме національну програму з виробництва дронів. 

На тему Молдови слід додати, що там визнали екстремістським прапор імперської Росії, а Голова Митної служби країни подав у відставку через корупційний скандал.

Євроатлантична інтеграція України

Новий глава МЗС Португалії заявив, що їхня країна більше не вагається щодо вступу України до ЄС. 

"Це те, що, на мою думку, потрібно було прояснити, оскільки Португалія мала певні вагання, особливо коли їй (Україні) надавали статус кандидата торік", – сказав Паулу Ранжел.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повторив свою позицію про те, що ЄС має зосередити зусилля на завершенні вступу країн Західних Балкан, а "східним розширенням" – тобто вступом України, Молдови та Грузії – слід займатися опісля.

Про це він сказав у публічних коментарях під час зустрічі з лідером боснійських сербів Мілорадом Додіком.  

Лідер боснійських сербів нагородив Орбана орденом, який раніше вручив Путіну.

Тим часом, Грузія тільки ускладнює собі євроінтеграційний шлях. 

Нагадаємо, країна поновлює наміри ухвалити закон "про прозорість іноземного впливу", який порівнюють із законом про "іноагентів" у Росії.

У Держдепі США заявили, що "глибоко стурбовані" цими намірами.

Щодо вступу України до НАТО все набагато складніше. 

За даними The New York Times, США та Німеччина зберігають опозицію до запрошення України в НАТО.

Видання зазначає, що НАТО не має бажання приймати нового члена, який через пакт про колективну безпеку Альянсу втягне його в найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року.

Разом з тим, у Північноатлантичному Альянсі бачать "конкретні кроки" української влади у впровадженні адаптованої Річної національної програми (аРНП) – плану реформ на 2024 рік, покликаного наблизити Київ до членства в НАТО.

Нагадаємо, що адаптована Річна національна програма стала інструментом оцінки з боку НАТО прогресу на шляху України до членства за підсумками саміту у Вільнюсі в липні 2023 року. Тоді Альянс вирішив скасувати один із проміжних етапів на цьому шляху – надання Плану дій щодо членства (ПДЧ).

У листопаді 2023 року Україна та НАТО домовились про оновлення Річної національної програми до концептуального документа з коротким переліком реформ у секторах безпеки, оборони, антикорупції та цивільного захисту.

Щодо взаємодії з Ізраїлем

Як пише Reuters, Сполучені Штати схвалили передачу Ізраїлю тисяч бомб. А от питання озброєння Ізраїлю виявило новий розкол в уряді Британії.

Польща вирішила не висилати посла Ізраїлю після скандальних заяв, а Туреччина заявляє про затримання підозрюваних у шпигунстві на користь Ізраїлю.

Решта новин

Туреччина призупинила дію Договору про звичайні збройні сили в Європі після виходу з нього РФ.

У Фінляндії завершили ремонт пошкодженого газопроводу Balticconnector.

Прем’єрка Ісландії достроково йде з посади для участі у президентських виборах.

У Німеччині поліція вилучила фальшиві купюри на понад 100 мільйонів доларів.

ЄС виділить Вірменії 270 млн євро у вигляді грантів, а США – понад $65 мільйонів допомоги.