Чому нові вибори у Польщі не стали тріумфом Дональда Туска
7 квітня у Польщі пройшов перший тур місцевих виборів.
І опозиційна партія "Право і справедливість" ("ПіС"), і політсила прем’єр-міністра Дональда Туска "Громадянська коаліція" ці вибори не виграли, але й не програли.
А для нас важливим є те, що вибори проходили на тлі численних суперечок з Україною.
Про те, чи можна після їх завершення очікувати хоча б зниження градуса напруги між Варшавою та Києвом, читайте у статті Марти Лігус і Максима Костецького з Центру формування політики Напівперемога Туска: що показали місцеві вибори у Польщі та чим вони важливі для України. Далі – короткий її виклад.
7 квітня поляки обрали майже 40 тисяч депутатів муніципальних і міських рад, 824 мери та 107 президентів міст. Загалом у списках було понад 200 тисяч кандидатів.
Теоретично для місцевих посадовців у Польщі основним завданням є не політичні протистояння, а турбота про добробут громади, розв'язування господарських питань…
Однак під час парламентських виборів у жовтні 2023 року стала очевидною поляризація польського суспільства та чіткий поділ на політичні табори. З цього періоду все стало політично забарвленим: від благодійних організацій до вибору АЗС, на якій купити хот-дог.
Можна виділити п'ять груп, між якими йде основна боротьба. Докладніше про них читайте в повній версії статті.
Загалом місцева виборча кампанія, у порівнянні з парламентською (восени 2023 року), проходила спокійно. Не в останню чергу через те, що усі політики втомлені парламентськими виборами, більшість фінансів було вже витрачено на них, а попереду кампанія до Європарламенту та виборів президента Польщі.
На місцевих виборах у Польщі зареєструвалися 29 мільйонів виборців. Явка склала 51,5%.
За результатами остаточного підрахунку голосів, "Право і справедливість" загалом виграє вибори до воєводських сеймиків з результатом 34,27%.
Зрештою, "ПіС" отримала навіть більше, аніж прогнозували екзит-поли.
Все це дає підстави говорити про ключовий результат цих виборів – "ПіС" залишається потужною політичною силою, яка вже оговталася від переходу в опозицію.
Проте диявол криється в деталях, бо, незважаючи на найкращий результат у країні, "ПіС" перемагає лише у шести воєводствах (досі партія мала більшість у дев'яти воєводствах).
Натомість у десяти воєводствах переможцем стає "Громадянська коаліція", яка перемагає у більшості воєводських сеймиків, посиливши тим самим своє представництво у місцевій владі (досі вони мали більшість лише у шести воєводствах).
При цьому "ГК" посилює свою підтримку, набравши 30,59% проти 26,9% у 2018 році.
Втім, політсила Туска набрала менше, аніж до виборів прогнозували соціологи. І навіть менше, аніж прогнозували екзит-поли. А головне, блок чинного голови уряду не зумів обійти своїх принципових суперників із "ПіС".
Через це назвати Туска переможцем цих виборів також не вийде.
Результати місцевих виборів не повинні вплинути на українсько-польські відносини у розрізі співпраці міст та регіонів.
Натомість потенційну загрозу становить подальше зростання впливу антиукраїнської та популістичної партії "Конфедерації". Партії, яку голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на з'їзд Європейської народної партії у Бухаресті виділила як ту політичну силу, яка є загрозою для Європи та має мету розтоптати цінності Європи і знищити її.
Українці чекали на закінчення виборчого процесу в Польщі, оскільки сподівалися, що після завершення місцевих виборів польська влада нарешті зможе зайнятися вирішенням конфліктів у відносинах з Україною.
Але, найбільше, на що ми можемо сподіватися – це те, що закінчення виборів може спонукати польську владу пришвидшити пошук компромісу з українською стороною.
Докладніше – в матеріалі Марти Лігус і Максима Костецького Напівперемога Туска: що показали місцеві вибори у Польщі та чим вони важливі для України.