Від кого чекати проблем на шляху до членства України в ЄС

Україна – за крок від початку довгоочікуваних переговорів про вступ до ЄС. Від Євросоюзу мало не щодня надходять позитивні сигнали про те, що це станеться наприкінці червня.

Втім, після цього перед Україною постануть нові виклики, значно складніші за формальне рішення про початок перемовин.

Про чинники, що можуть як (потенційно) відтермінувати початок переговорів, так і (більш реально) ускладнити вступні переговори, читайте в статті Вікторії Дідач і Івана Посильного з Коаліції РПР Євроінтеграція з перешкодами: які зовнішні виклики чекають на Україну дорогою до вступу в ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Один з викликів України на шляху до членства в Євросоюзі – Західні Балкани. 

Менш дружні до нас країни цілком можуть продовжувати наполягати на тому, що Україна не має обігнати держави Західних Балкан, частина з яких вже понад 20 років чекає "у передпокої" ЄС.

Жодна з балканських держав наразі не демонструє успіху у сфері євроінтеграції, а щодо Боснії і Герцеговини взагалі є сумнів у її спроможності вести переговори.

Через це можливі й затримки у процесі руху до вступу.

Інший виклик – протести фермерів у Євросоюзі. Вони виникатимуть і надалі.

Їхній вплив на нашу євроінтеграцію не варто недооцінювати, адже вступ України до ЄС беззаперечно вплине на аграрну політику самого Європейського Союзу.

Сьогодні в Україні налічується близько 40 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь (включно з тимчасово окупованими та замінованими територіями). Це приблизно чверть від сумарної площі сільгоспугідь усіх 27 держав-членів ЄС і набагато більше, ніж у будь-якій окремо узятій державі ЄС. Нинішня спільна сільгоспполітика ЄС передбачає дотації фермерам з європейського бюджету, у тому числі в розрахунку на гектар. Але одномоментне поширення цих правил на Україну нереально буде втілити на практиці.

Дискусії про реформу сільгоспполітики ЄС лише починаються, а переговори про умови участі України у ній – ще попереду. Але навряд чи це буде проста дорога.

Ще одним викликом на нашому шляху до членства є питання реформи Євросоюзу. 

Донедавна в Євросоюзі домінувала думка, що процес реформування мусить передувати розширенню, тобто спочатку – реформа ЄС, потім – вступ України.

Однак останнім часом позиція всередині ЄС змінилася: розширення до закінчення реформи розглядається як цілком реальний варіант.

Чи означає це, що проблема нереформованого ЄС нас більше не турбуватиме?

На жаль, ні. Відсутність реформи механізму ухвалення рішень в ЄС гальмує нашу інтеграцію.

Інші чинники, які можуть ускладнити вступ України, – вибори та вплив Росії. 

Зараз Євросоюз увійшов у період виборів, які відбуваються на тлі численних скандалів.

Одним з головних бенефіціарів цих подій є Росія, яка вербує депутатів Європарламенту як "агентів впливу", фінансує ультраправі групи, організує кампанії з дезінформації тощо, і має у цьому неабиякий досвід. Велика частина російських операцій досягають мети.

Але не лише це, а й глобальний тренд збільшення популярності ультраправих та популістів має призвести до того, що їхня присутність в Європарламенті може зрости. Збільшення їхньої кількості у наступному парламенті ЄС буде майже напевно.

І це – ще один привід не лише розпочати, а й надалі рухати переговори про вступ України до ЄС якнайшвидше, створюючи цим дієвий опір антиукраїнським голосам в новому Європарламенті.

Докладніше – в матеріалі Вікторії Дідач і Івана Посильного Євроінтеграція з перешкодами: які зовнішні виклики чекають на Україну дорогою до вступу в ЄС.