Чому в ЄС підтримали Сербію і висунули ультиматум Косову

16 травня мало стати для частково визнаної держави Косово таким собі "днем перемоги".

Цього дня міністри держав-членів Ради Європи зібралися у Страсбурзі, і головним питанням їхньої зустрічі мав стати вступ до РЄ нового члена – Косова, що мало радикально змінити розклади на Балканах. 

Але цього не сталося. Сербія змогла досягти успіху.

Про "непідйомну" для Приштини вимогу щодо Асоціації сербських муніципалітетів і роль Орбана у цьому протистоянні читайте в статті редакторів "Європейської правди" Сергія Сидоренка і Юрія Панченка Сербія викликала неприємну асоціацію: як вдалося зупинити вступ Косова до Ради Європи. Далі – стислий її виклад. 

Перш за все, варто пояснити, про що йдеться.

Створення Асоціації сербських муніципалітетів (АСМ) – це питання, щодо якого точиться основна суперечка між Сербією і Косовом. Почалася вона відразу після завершення Косовської війни у 1999 році – війни, що супроводжувалася етнічними чистками і зрештою призвела до одностороннього проголошення Косовом незалежності.

Після стабілізації Белград запропонував створити Асоціацію, до якої увійшли би громади (за тамтешньою термінологією – муніципалітети), в яких серби складають більшість. 

Асоціація мала би стати, по суті, сербською автономією у складі Косова з потужними правами щодо самоврядування. Настільки потужними, що для косовської влади це неприйнятно.

Згода Косова на створення Асоціації сербських муніципалітетів – одне з положень Брюссельської угоди, підписаної Косовом та Сербією у 2013 році за посередництва ЄС. Слід зауважити, що Євросоюз займає жорстку позицію щодо створення Асоціації сербських муніципалітетів, одна з причин – те, що повага до прав національних меншин є однією з його фундаментальних засад.

Хоча Косово і було вимушене підписати Брюссельську угоду, насправді там від початку не хотіли її виконувати. У Приштині пояснювали, що не хочуть перетворити Асоціацію на базу для подальшого сепаратизму.

В Косово також впевнені, що Асоціацію треба створювати лише з купою запобіжників, щоб уникнути повторення боснійського сценарію.

Євросоюз підтримав цей підхід – але виявилося, що ніхто не поспішає створювати навіть "урізану" автономію-асоціацію. Навпаки, нинішня влада Косова взяла курс на посилення своєї присутності у північному регіоні, заселеному майже виключно сербами. 

Бо фундамент проблеми – саме тут.

На відміну від інших муніципалітетів, які не мають кордону із Сербією та мусять поступово інтегруватися, північ Косова є територією під фактичним управлінням Белграда. 

А головне – те, що саме сербська влада фінансує більшість потреб регіону – соціальне будівництво, системи освіти та охорони здоров’я тощо.

І тут є принциповий момент. Асоціація сербських муніципалітетів надасть сербським громадам право на прямі фінансові відносини з сербським урядом в обхід Приштини.

І це "забетонує" практику, за якої північ Косова перебуває під фактичним управлінням Сербії, а присутність косовської влади буде радше символічною.

Тож, переконують у Приштині, питання Асоціації не має ніякого зв'язку з правами національних меншин. Воно стосується права Сербії й надалі зберігати контроль за цим регіоном.

Проте ці аргументи так і не знайшли підтримки ані в ЄС, ані в США. А тепер ще й заблокували рух Косова до омріяного членства у Раді Європи.

Ще місяць тому видавалося, що питання вступу Косова до Ради Європи вирішене. 

Але сербській дипломатії вдалося створити диво завдяки Угорщині, яка і включилася у лобіювання. 

Першою державою, яка публічно змінила свій голос щодо вступу Косова до РЄ і підтримала сербські вимоги, стала Італія. Як відомо, зараз уряди Угорщини та Італії зблизилися, а угорська партія влади планує увійти до групи консерваторів, яку очолює італійська прем'єрка Джорджія Мелоні.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка і Юрія Панченка Сербія викликала неприємну асоціацію: як вдалося зупинити вступ Косова до Ради Європи.