У Данії для 7 з 11 провідних кандидатів на євровиборах Путін є більшою загрозою, ніж зміна клімату

У Данії переважна більшість провідних кандидатів на виборах до Європарламенту вбачають у господарі Кремля Владімірі Путіні більшу загрозу, ніж у кліматичних змінах.

Як пише "Європейська правда", повідомляє телеканал DR.

У циклі програм телеканалу "Знайомство з партіями" всім провідним кандидатам на майбутніх виборах до ЄС ставлять запитання, чого вони бояться найбільше – Путіна чи зміни клімату. Семеро кандидатів з одинадцяти відповіли, що зараз вони найбільше бояться Путіна.

Один з них – Мортен Локкегор з ліберально-консервативної партії "Венстре". На його думку, передумовою для всього іншого є те, що Європа зможе впоратися з війною в Україні.

"Звичайно, я турбуюся про обидві загрози. Але на цей час є пріоритет. Він полягає в тому, що ми повинні виграти цю війну. Ми можемо скільки завгодно турбуватися про зміну клімату, але якщо ми збираємося жити під гнітом диктатора протягом багатьох поколінь, то зі зміною клімату ніхто нічого робити не буде", – каже він.

Про більшу загрозу від агресії Путіна говорити і провідна кандидатка до Європейського парламенту від зеленої Соціалістичної народної партії Кіра Марі Петер-Хансен.

"Прямо зараз і тут – ось він, Путін", – говорить вона про свою найбільшу стурбованість.

Однак це не означає, що 26-річна провідна кандидатка вважає, що майбутні члени Європарламенту повинні почекати з кліматичними викликами.

"Я думаю, що ми можемо робити дві речі одночасно. У нас є 705 політиків, які щодня сидять і приймають закони для європейців.

Якщо пощастить, іноді це йде пліч-о-пліч. Наприклад, коли ми говоримо про те, щоб стати незалежними від російського газу, що вдарить по економіці Путіна, але також означає, що ми можемо рухатися в зеленому напрямку", – вважає вона.

Нагадаємо, уряд Данії 17 травня оголосив про новий великий пакет військової допомоги для України у розмірі 5,6 млрд крон (750 млн євро) – майже половина коштів спрямована на посилення протиповітряної оборони.

На посилення української протиповітряної оборони виділено близько 2,4 мільярда крон. Крім того, передбачені додаткові кошти на закупівлю артилерійських знарядь, гранат і протитанкових мін. Частина коштів йде на обслуговування вже наданої техніки, що має вирішальне значення для її довгострокового ефекту на полі бою.

Нещодавно прем'єрка Данії Метте Фредеріксен закликала інші європейські країни наслідувати приклад Німеччини і поставити Україні більше зенітно-ракетних комплексів Patriot.