Як ЄС зважився на конфіскацію прибутків від активів РФ і які перешкоди ще залишилися

8 травня посли ЄС домовилися про передачу Україні конфіскованих надприбутків від російських державних активів, які заморожені в Євросоюзі.

Рішення послів наближає реалістичне використання російських активів в інтересах України.

Про те, на які суми може розраховувати Київ і які перешкоди на шляху до отримання цих коштів ще залишаються, читайте в статті Софії Косаревич і Івана Городиського з Центру Дністрянського Формула конфіскації: за яким принципом прибуток від активів РФ піде на потреби України. Далі – стислий її виклад. 

12 лютого 2024 року Рада Європейського Союзу постановила, що прибутки, згенеровані від російських активів, не захищені суверенними імунітетами, оскільки вони виникли в результаті операцій з основною сумою, а не були внесені на депозит Центробанком РФ.

Загалом план використання російських активів для фінансової допомоги Україні, який особливо підтримав Жозеп Боррель, Євросоюз вирішив імплементувати поетапно.

На першому етапі центральні депозитарії повинні обліковувати та управляти такими надзвичайними залишками грошових коштів окремо від інших видів діяльності, а також окремо зберігати отримані доходи від них отримані після лютого 2024 року.

Вже в березні Євросоюз почав готувати наступний етап: наприкінці місяця лідери блоку підтримали ідею Брюсселя надавати Україні до $3 млрд на рік за рахунок цих доходів, а перші кошти Україна може отримати вже в середині нинішнього року.

Формулу використання можна назвати як "90% – 10%, 90% – 10%".

З суми, яка буде передана Україні, 90% коштів будуть надходити до Європейського фонду миру ЄС, з якого фінансується військова допомога Україні, а 10% – розподілені на інші потреби через бюджет ЄС, у тому числі, для фінансування можливих позовів з боку РФ.

Міністри все ще повинні затвердити офіційний текст, за яким потім буде прийняте формальне рішення на рівні ЄС. Однак констатувати можна напевно: політична воля використати російські кошти для України є.

І важливо, що воля до цього з'явилася у найбільшого важковаговика ЄС – Німеччини.

Проте серед позитивних новин для України є й тривожні сигнали, про які треба поговорити окремо.

Попри позицію Німеччини, всередині блоку все ще існують внутрішні суперечки стосовно теми активів РФ.

Зокрема, міністр економіки та фінансів Франції Бруно ле Мер вважає, що як управління, так і конфіскація активів потребують належного юридичного обґрунтування та поваги до верховенства права.

А ще на політику ЄС, окрім держав, впливають і банки. Адже саме вони чи не найпершими приймуть на себе "російський гнів", якщо Євросоюз вдаватиметься до різких кроків. У фінансових установах побоюються позовів від РФ. 

В інтерв’ю Financial Times виконавчий директор та голова правління Euroclear Лів Мострі зазначила: "Ми повинні бути дуже уважними до привабливості євро та європейських ринків капіталу для міжнародних інвесторів".

Досягнення консенсусу – не єдина причина, чому ЄС порівняно швидкими темпами вибудовує стратегію використання російських активів для допомоги Україні. Друга – президентство в Раді Європейського Союзу. 

У червні завершується термін бельгійського головування, після чого повноваження перейдуть до Угорщини. Навряд чи Будапешт провадитиме ефективну політику в делікатному питанні використання російських суверенних активів.

Та головна боротьба ще попереду.

План ЄС ще має пройти тест на міжнародному рівні, зокрема – як його сприймуть країни Глобального Півдня. 

У спільній заяві лідери Китаю та Росії Сі Цзіньпін і Владімір Путін заявили, що "засуджують ініціативи щодо конфіскації активів і майна іноземних держав і наголошують на праві таких держав застосовувати заходи у відповідь згідно з нормами міжнародного права".

Докладніше – в матеріалі Софії Косаревич і Івана Городиського Формула конфіскації: за яким принципом прибуток від активів РФ піде на потреби України.