Швеції потрібен рік-два для нарощення бажаних оборонних потужностей
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон оцінив, що після приєднання його країни до НАТО їй знадобиться до двох років, щоб досягти бажаної потужності для надання Україні більшої кількості боєприпасів і посилення власних збройних сил.
Про це він розповів у інтерв’ю агентству Bloomberg, пише "Європейська правда".
Йонсон окреслив три цілі для Швеції в оборонній сфері станом на сьогодні забезпечення перемоги України у війні з Росією, інтеграція Швеції до НАТО та розширення армії країни.
Швеція вже подвоїла військові витрати з 2020 року і планує виділяти 2,6% валового внутрішнього продукту на оборону до 2030 року. У короткостроковій перспективі цього все одно може бути недостатньо для того, щоб протистояти супротивнику, який переводить свою економіку на військові рейки.
"Росія стала на ноги швидше, ніж євроатлантична спільнота… Я очікую, що ми наздоженемо її, але думаю, що пройде рік або два, перш ніж ми побачимо повний ефект", – сказав Йонсон.
Скандинавська країна надала Україні танки, бойові машини, артилерійські системи, боєприпаси та інше обладнання, яке потребує заміни. Водночас вона прагне задовольнити свої амбіції, які включають збільшення кількості військових кораблів і підводних човнів, а також значне посилення спроможності відбивати повітряні атаки.
"Ми прийшли з епохи, коли вважалося, що у нас дуже мало грошей, але багато часу. Зараз у нас значно більше грошей, але менше часу, тому що ми дуже стурбовані тим, що Росія може відновити себе і становити військову загрозу для всього Альянсу", – сказав Йонсон.
За його словами, уряд Швеції має намір потроїти виробництво артилерійських боєприпасів протягом наступних кількох років, і що він розгляне потенційні регуляторні зміни, які можуть сприяти нарощуванню потужностей.
"Усвідомлення цього виклику зростає, і відчуття нагальності зростає. Проте я очікую, що ефект від нарощування потенціалу буде більшим у 2025 і 2026 роках", – оцінив міністр оборони Швеції.
"Це виклик, який зараз відчуває вся Європа, бо наша оборонно-промислова база була сформована для ситуації мирного часу. Зараз ми зіткнулися з війною на виснаження, яка насправді є війною складів, і тому ми нарощуємо виробництво і забезпечуємо швидке зростання", – додав Йонсон.
Тим часом головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Бюден вважає, що господар Кремля Владімір Путін хоче дістати контроль над шведським островом Готландом.
А напередодні стало відомо, що російська влада планує в односторонньому порядку змінити морські кордони країни з Литвою і Фінляндією в Балтійському морі.