На яку групу українських товарів найбільше вплинуть нові обмеження ЄС

У січні 2024 року Європейська комісія запропонувала продовжити дію режиму безмитної торгівлі для України ще на рік. У квітні Європейській раді та Європейському парламенту вдалося досягти домовленості про продовження тимчасових односторонніх торгових преференцій для України до 5 червня 2025 року.  

Отже, режим вільної торгівлі з ЄС буде продовжено, але з певними застереженнями.

Про те, як зміна торгової політики ЄС позначиться на українських експортерах аграрної продукції, читайте в статті старшої економістки Центру економічної стратегії Яни Охріменко Торгівля вільна, але не до кінця: що зміниться для українського агроекспорту до ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Створення Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі, яка запрацювала від початку 2016 року, спростило доступ до європейських ринків для українських експортерів. Проте для більшості "чутливих ринків" (ринків саме аграрних продуктів) продовжували діяти імпортні тарифні квоти.

У червні 2022 року країни ЄС в односторонньому порядку скасували адміністративні бар’єри, повністю відкривши свої ринки для української продукції; 2023 року режим вільної торгівлі було продовжено ще на рік.

У січні 2024 року Європейська комісія рекомендувала продовжити дії автономних торговельних преференцій для України. Однак протести румунських, болгарських, словацьких та (головним чином) польських і угорських фермерів вплинули на позиції політиків, що позначилося на проєкті нового регламенту.

Новий регламент запровадить кількісні обмеження (запобіжні заходи) – автоматичне поновлення тарифних квот, якщо імпорт певних українських товарів перевищить ліміт, обчислений на основі історичних значень імпорту.  

Запобіжні заходи стосуватимуться семи груп товарів, які можуть значущо впливати на найбільш чутливі ринки ЄС: птицю, яйця, цукор, овес, кукурудзу, крупи та мед.

Комісія регулярно оцінюватиме кумулятивний обсяг імпорту семи зазначених товарів та порівнюватиме його з середнім арифметичним за другу половину 2021 року, а також за 2022 та 2023 рік (тобто з сукупним обсягом імпорту за цей період, поділеним на 2,5).  

Якщо між початком дії нового регламенту та кінцем грудня 2024 року кумулятивний обсяг імпорту з початку січня 2024 року перевищить ліміт, Комісія протягом 14 днів муситиме поновити тарифні квоти до кінця 2024 року. 

Загалом ідея запобіжних заходів полягає в тому, аби безмитний імпорт семи українських агротоварів не перевищував середній показник за останні два з половиною роки.  

Наявні дані за січень та лютий поточного року свідчать, що, найімовірніше, обсяг експорту всіх груп продуктів "під особливим наглядом" Комісії зазнає коригування тарифними квотами.  

Але, незважаючи на обмеження, українська експортна виручка навряд зазнає серйозних змін. 

З усіх українських товарів, на які поширюватимуться нові обмеження, лише кукурудза має значну частку в загальній вартості імпорту українських товарів в ЄС.

При цьому імпорт кукурудзи у 2023 році не набагато вищий від нового ліміту – ще до початку великої війни та запровадження режиму безмитної торгівлі Україна експортувала значні обсяги цього товару до ЄС.  

Найпомітніше нові обмеження вплинуть на ринок цукру. Більш того, встановлення обмежень на імпорт українського цукру в країнах ЄС буде досить болісним для обох сторін.  

Також слід зауважити, що хоча автоматичні запобіжні заходи поширюватимуться тільки на вище перераховані групи товарів, Комісія також зобов’язується спостерігати, аби й інші ринки не зазнали впливу українського експорту – зокрема, це стосується ринків пшениці, злаків, та олійних культур.

Докладніше – в матеріалі Яни Охріменко Торгівля вільна, але не до кінця: що зміниться для українського агроекспорту до ЄС.