Реакція на бомбардування Харкова, США думають про удари по РФ, вибори у Литві: все за вихідні

Російські окупанти стали активніше тероризувати Харків. 

Зеленський на тлі знищеної типографії закликав лідерів США та Китаю відвідати саміт миру, а Кулеба, після влучання ворога у гіпермаркет, закликав до посилення української ППО та схвалення дозволу бити західною зброєю по території РФ. 

В Білому домі обговорюють рішення про надання Україні такого дозволу. Німецький канцлер Олаф Шольц –проти, боїться ескалації. 

Міністри фінансів G7 підтримали план використання активів РФ для фінансування України, а країни Балтійського регіону домовилися про створення "стіни дронів".

Про все важливе і цікаве за вихідні, 25 та 26 травня, – в огляді "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Реакція на бомбардування Харкова

Російські загарбницькі війська продовжують бомбардувати Україну. Окупанти стали активніше тероризувати Харків. 

Нагадаємо, у четвер вранці російські військові завдали близько 15 ударів ракетами С-300 або С-400 по цивільній інфраструктурі Харкова та області, зокрема влучили у друкарню в місті. Внаслідок атаки на Харків 7 людей загинули, ще 20 постраждали.

Тоді західні посли долучилися до флешмобу підтримки видавництва Vivat.

На тлі знищеної типографії у Харкові президент України Володимир Зеленський звернувся до лідерів США і Китаю особисто взяти участь у саміті миру у Швейцарії.

"Закликаю глобальних лідерів, які все ще осторонь від глобальних зусиль саміту – лідера США президента Байдена та лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Будь ласка, продемонструйте лідерство у просуванні миру. Реального миру, а не такого, що стане паузою між ударами… Підтримайте саміт миру вашим особистим лідерством та участю", – сказав президент у відеозверненні.

У суботу вдень окупанти вдарили по будівельному гіпермаркету "Епіцентр" у Харкові.

Росіяни вбили щонайменше 16 людей, серед них 12-річна дівчинка.

Після удару по Харкову глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що посилення протиповітряної оборони України і дозвіл для України на завдання ударів по військових цілях в Росії є найкращим способом запобігти російським атакам.

"Надайте Україні додаткові засоби протиповітряної оборони і підтримайте українські удари по військових цілях в Росії. Дійте негайно", – наголосив він.

У Бундестазі закликають західні країни забезпечити ППО над частиною України.

"Коаліція охочих могла б поширити власну протиповітряну оборону в коридорі від 70 до 100 кілометрів на західну територію України", – пропонує політик опозиційної партії ХДС Родеріх Кізеветтер.

За його словами, це б розвантажило українські збройні сили – вони могли б зосередитися на протиповітряній обороні далі на сході України.

Президент Європейської ради Шарль Мішель назвав жахливим злочином російський удар по будівельному гіпермаркету "Епіцентр".

"Зусилля Росії для терору щодо українських цивільних у рамках її загарбницької війни проти України мають злочинний характер. Разом ми можемо зупинити звірячі атаки Росії. Потрібно терміново рухатися із комплексним рішенням для захисту України від ударів з повітря", – написав Шарль Мішель.

Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Теодорос Русопулос також засудив російські авіаудари по будівельному гіпермаркету "Епіцентр" у Харкові.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що російський удар по гіпермаркету у Харкові виразно демонструє відсутність прагнень до миру у господаря Кремля Владіміра Путіна.

США думають про удари по РФ

Після удару по харківському "Епіцентру", нагадаємо, Дмитро Кулеба закликав нарешті надати Україні дозвіл на завдання ударів по військових цілях у Росії західною зброєю. 

Неофіційно із США надходять сигнали, що в Білому домі вже почали обговорювати рішення про надання Україні дозволу бити американською зброєю по території Росії, хоча консенсусу ще немає. 

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтримав пропозицію дозволити Україні завдавати удари західною зброєю по території РФ.

А канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив проти використання Україною наданої західними союзниками зброї для ударів по Росії.

Існують "чіткі правила поставок німецької зброї, які були узгоджені з Україною і які працюють", сказав Шольц.

"Принаймні, це моя позиція", – додав він. 

Нещодавно газета New York Times повідомила, що державний секретар США Ентоні Блінкен хоче домогтися, щоб Україні було дозволено завдавати ударів по російській території американською зброєю. Він хоче переконати президента Джо Байдена зняти обмеження.

До речі, президент США, говорячи про розв’язану РФ війну проти України, назвав главу Кремля Владіміра Путіна "жорстоким тираном".

"Похмурі" прогнози

Розвідка Британії повідомляє, що російські окупаційні війська не досягли заявленої кремлівським правителем Владіміром Путіним мети щодо створення "буферної зони" на півночі Харківської області.

"Фронт на півночі Харківської області, ймовірно, стабілізувався, а російський територіальний контроль фрагментований і не об'єднаний. Успіхи Росії на цьому напрямку будуть обмежені протягом наступного тижня, оскільки початковий імпульс російських військ був стриманий українським опором", – йдеться в огляді.

Та західні спецслужби вважають, що до кінця року Україні загрожують "великі" втрати території.

В матеріалі Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung йдеться про те, що на даний момент "загальна картина" для України виглядає похмуро через російську перевагу.

Такі песимістичні повідомлення поширюються з метою "показати, що ситуація безнадійна і що військова підтримка більше не має сенсу", вважає заступник голови парламентського комітету з контролю над спецслужбами від опозиційної партії ХДС Родеріх Кізеветтер.

На його думку, метою цього є "тонко, але жорстоко" натиснути на Київ, щоб він "поступився територією".

А ще російські спецслужби розширюють масштаб диверсійних операцій в Європі, спрямованих на підрив постачання військової допомоги Україні, пише The New York Times.

За даними видання, ці дії поки не перервали потік зброї в Україну, і багато з цілей не мають прямого відношення до війни. Але деякі представники силових структур кажуть, що Росія намагається посіяти страх і змусити європейські країни посилити безпеку по всьому ланцюгу постачання зброї, що збільшує витрати і сповільнює темпи поставок.

Щодо використання активів РФ

Міністри фінансів G7 підтримали план використання активів РФ для фінансування України.

Міністри фінансів "Групи семи" підтримали ідею надання Україні кредиту, забезпеченого прибутками від заморожених російських активів, з метою забезпечення фінансування Києва після 2024 року.

За словами людей, знайомих з ходом переговорів, багато деталей кредиту ще не узгоджено, включаючи суму, хто його видасть і як він буде гарантований у разі дефолту України або якщо прибутки не будуть матеріалізовані.

За словами одного з посадовців, європейці особливо стурбовані "справедливим розподілом ризиків", побоюючись, що Європа візьме на себе основний тягар фінансових і юридичних ризиків і дій у відповідь з боку Росії, оскільки більшість активів знаходиться на континенті.

Тим часом, після багатомісячних дебатів країни ЄС погодилися використати прибутки від близько 190 млрд євро, що застрягли в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear, на закупівлю зброї для України.

Але, як пише Financial Times, посол Угорщини виступив проти прискорення виплат, що не дозволило забезпечити дотримання принципу одностайності в ухваленні подібних рішень.

"Наразі вони блокують все, що пов'язано з військовою підтримкою України", – сказав один із співрозмовників, припустивши, що застереження Будапешта залишаться щонайменше до європейських виборів наступного місяця.

"Стіна дронів" в ЄС

Країни Балтійського регіону домовилися про створення "стіни дронів" для захисту своїх зовнішніх кордонів за допомогою безпілотних літальних апаратів.

"Це абсолютно нова річ – стіна дронів, що простягається від Норвегії до Польщі – і її мета полягає в тому, щоб використовувати дрони та інші технології для захисту наших кордонів [...] від провокацій з боку недружніх країн і для запобігання контрабанді", – сказала міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.

Для створення такої "стіни дронів" країни використовуватимуть БПЛА для моніторингу прикордонних територій, а також системи протидії безпілотникам, щоб зупинити безпілотники з ворожих країн, які використовуються для контрабанди та провокацій.

Віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш анонсував найбільше в історії зміцнення східного кордону країни, а також створення нового виду військ – безпілотних.

Владислав Косіняк-Камиш розповів про заплановане укріплення східного кордону Польщі в рамках проєкту "Щит Схід" під час церемонії присяги солдатів та святкування 11-ї Малопольської бригади територіальної оборони в Лимановій.

Він додав, що це будуть фортифікаційні споруди, але, перш за все, найсучасніша техніка.

До речі, глава МЗС Польщі заявив, що не підтримує соціальне забезпечення українців, що ухиляються від призову.

Решта новин

У Литві у неділю проходить голосування у другому турі президентських виборів, у якому за посаду змагаються чинний президент Гітанас Науседа та прем’єрка Інгріда Шимоніте. Перед другим туром допис Науседи у Facebook викликав хвилю невдоволення.

А ще сьогодні у литовському Вільнюсі чоловік сплюндрував меморіал жертвам мінського режиму. 

Мешканці середземноморського курорту Іспанії протестували проти масового туризму.