Як Росія зробила "не визначеними" свої кордони з більшістю сусідів

Минулого тижня держави, які межують з Росією на Балтиці, шокував документ, оприлюднений на російському урядовому порталі: міністерство оборони РФ опублікувало проєкт рішення російського уряду, яке мало би в односторонньому порядку змінити морські кордони РФ з Литвою та Фінляндією.

Насправді Росія має проблеми з узгодженням морського кордону майже з усіма сусідами.

Делімітація кордону відсутня навіть із державами-членами НАТО, що створює спокуси для Москви для проголошення "своїми" морських просторів. 

Про те, чому виникла ситуація, за якої у Росії є тотальні проблеми з морськими кордонами, читайте в статті юриста-міжнародника, що спеціалізується у царині морського права, Богдана Устименка Кордони РФ не починаються ніде. Як шантаж Росією балтійських сусідів відкрив стару проблему. Далі – стислий її виклад.

Перш за все, треба відзначити важливу деталь: Російська Федерація не є правонаступницею Радянського Союзу.

У природі не існує належно оформленого договору між РФ та Радянським Союзом або з усіма державами-членами СРСР про перехід всіх прав та обов’язків Радянського Союзу до сучасної Росії (детально про це ЄвроПравда розповідала у матеріалі Росія фальсифікує своє членство в ООН та Радбезі).

Утім, кордони Росії з багатьма іншими державами нерідко ґрунтуються на кордонах радянських часів.

Російська Федерація вже за часів незалежності, у 1997 році, приєдналася до Конвенції ООН з морського права (СРСР не був стороною цього документа). Цей договір, який часом називають Конституцією океанів, визначає також правила оформлення морських кордонів сучасної Росії з іншими прибережними державами в Чорному та Балтійському морях, Арктичному та Тихому океанах.

Угоди про морські кордони є у Росії не з усіма сусідами. А на додаток низка цих угод укладені не з РФ, а з Радянським Союзом – державою, якої не існує з 1991 року. За даними Управління з правових питань ООН, саме Союз, а не Росія, є стороною угоди про розмежування морських просторів з КНДР, Фінляндією, Польщею, Швецією, Туреччиною та США.

Звідси виходить логічний висновок, що морські кордони між сучасною РФ та цими державами, п'ять з яких є членами НАТО, не встановлені згідно з нормами міжнародного права.

По суті, Росія укладала морські договори лише з Литвою (у 1997 році) та Норвегією (у 2007 році), а також договір з Литвою та Швецією про спільну точку кордонів виключних економічних зон та континентального шельфу (у 2005 році).

Морський кордон між Естонією та РФ досі не оформлений договором.

А з Японією встановленого кордону не має не тільки Росія, а навіть Радянський Союз.

Виникає логічне питання: що з цим усім робити?

На жаль, не існує жодного міжнародного правового механізму, за допомогою якого можна було б примусити Росію укласти з іншими прибережними державами договори про встановлення морських кордонів.

Тому провідним державам світу необхідно докладати перманентних та системних політичних, дипломатичних зусиль заради того, щоб Російська Федерація уклала морські делімітаційні угоди.

Історія з російською ініціативою щодо зміни кордонів на Балтії засвідчила важливість докладання перманентних та системних політичних, дипломатичних зусиль заради того, щоб Російська Федерація уклала морські делімітаційні угоди.

Варто також наголосити, що морський делімітаційний договір між Росією та Естонією не укладений. І все це величезна безпекова проблема для всього Балтійського регіону та НАТО.

Докладніше про це, а також про проблеми кордону України з Росією, – у матеріалі Богдана Устименка Кордони РФ не починаються ніде. Як шантаж Росією балтійських сусідів відкрив стару проблему.