Що може стати проблемою для успішної євроінтеграції України

Вступ до ЄС вимагає від України тривалої роботи. На цьому шляху перед Україною стоїть чимало викликів. Деякі з них доволі очевидні, їх неодноразово обговорювали. Інші – не настільки помітні зараз, але вони матимуть глибокий вплив і потребують особливої уваги.

Про те, які внутрішні виклики потребують особливої уваги України на шляху до членства в ЄС, читайте в статті Вероніки Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Шість викликів на шляху до ЄС: що становить найбільшу загрозу для євроінтеграції України. Далі – стислий її виклад. 

Виклик, про який зараз мало замислюються – потреба зберігати широку підтримку євроінтеграції в Україні.

Для того щоби процес євроінтеграції був успішним, недостатньо його підтримки з боку бізнес-асоціацій, структурованого громадянського суспільства та експертної спільноти, які системно ведуть діалог з урядом, аналізують процеси та бачать довгострокові вигоди.

Це важливо, але цього замало. Необхідно також підтримувати позитивний імідж майбутнього членства України в ЄС серед українського населення, дрібного і середнього бізнесу тощо.

За нинішнього рівня підтримки євроінтеграції, який за опитуваннями перевищує 90%, може здаватися, що тут немає жодних проблем, але це не так.

Суспільству потрібне загальне розуміння цього процесу. Звісно, не йдеться про розуміння усіма громадянами кожного ухваленого закону або нормативного акта – це неможливо.

Але потрібне управління очікуваннями людей: що нам дасть рух до ЄС, а на що не варто розраховувати.

Інший, більш очевидний внутрішній виклик – питання інституційної спроможності держави для проведення настільки масштабних реформ. Для цього, зокрема, нам необхідно розбудувати ефективну систему координації європейської інтеграції.

Є нагальна потреба втілити таку реформу державного управління, яка дозволила би державі рухатися до членства в ЄС. І потрібні люди, державні службовці, які розуміють сутність процесів європейської інтеграції та готові впроваджувати необхідні зміни в Україні.

Ще один пов’язаний з інституційною спроможністю виклик стосується сталості процедур, інституційної пам’яті. Очевидно, що у процесі руху України до вступу в ЄС команда, яка працюватиме над європейською інтеграцією, може змінитися, і не раз. Усі інші держави Центральної та Східної Європи, що подолали цей шлях, також із цим стикалися.

Але державна система має бути побудована так, щоб навіть зі зміною керівних команд система держуправління зберігала спільне бачення процесу. Для цього у системі має бути достатньо людей, які опікуються євроінтеграцією.

Також на шляху до ЄС ми маємо визначити чіткі часові рамки етапів цього процесу. Це необхідно, щоби тримати темп процесу.

Але найбільший виклик взагалі не пов’язаний з переговорним процесом як таким.

Одним з критеріїв членства є спроможність держави-кандидатки, тобто України, витримувати після вступу до ЄС конкурентний тиск на європейському ринку.

Цей критерій визначають не так інституції, як наявність у країні ресурсів (і людських, і фізичних) та здатність держави й бізнесу використовувати їх максимально ефективно для забезпечення довгострокового економічного зростання країни.

Натомість Україна зараз зазнає нищівних втрат через російську агресію, тому постає питання, наскільки ефективно ми зможемо відновити втрачений ресурс.

Це дуже серйозний, ключовий виклик.

Нам вже зараз треба думати над тим, як подолати цей виклик. І це не тільки про демографію, а й про максимальну технологічність праці.

Докладніше – в матеріалі Вероніки Мовчан Шість викликів на шляху до ЄС: що становить найбільшу загрозу для євроінтеграції України.