Офіційний дозвіл бити по Росії, три безпекові угоди, Трампа визнали винним: новини дня

У сьогоднішньому дайджесті – ще більше конкретики щодо дозволу Україні бити по території РФ західною зброєю, деталі щодо нових безпекових угод, цікаві подробиці стосовно чеської "снарядної ініціативи" для ЗСУ.

У Франції спецслужби зірвали ісламістський теракт, а у Польщі прикордонники постраждали від чергової атаки мігрантів.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 31 травня, – в огляді "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Три безпекові угоди

У п’ятницю президент України Володимир Зеленський взяв участь у третьому саміті Україна-Північна Європа, на якому підписав ще три безпекові угоди – з лідерами Швеції, Ісландії та Норвегії. 

Згідно з інформацією Офісу президента України, Швеція надаватиме військову допомогу протягом 2024–26 років, що приблизно становитиме 2,2 млрд євро на рік.

Швеція вже надала й надалі передаватиме Україні артилерійські системи Archer і бойові машини CV90, щодо яких також опрацьовуватимуть можливості спільного шведсько-українського виробництва.

"Унікальною частиною угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням", – йдеться у повідомленні.

Раніше у Швеції визнавали, що наразі відмовилися від постачань власних літаків Gripen Києву через наполягання деяких партнерів у НАТО.

Разом з тим, президент Володимир Зеленський вважає за необхідне тренувати українських пілотів для польотів на цих бойових літаках ще до їхньої передачі.

Унікальність угоди з Ісландією полягає в тому, що країна зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі й обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. 

Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці й спорядженню українських жінок у Збройних Силах.

Нагадаємо, у понеділок, 27 травня, Україна підписала безпекову угоду з Іспанією, а у вівторок – з Бельгією і Португалією. 

Загалом Україна підписала вже 15 безпекових угод. 

Дозвіл на обмежене застосування проти РФ

Україна підтвердила, що Сполучені Штати дозволили обмежене застосування своєї зброї для ударів по російській території.

Про це Guardian заявив речник президента Володимира Зеленського Сергій Никифоров.

У коментарі "Європейській правді" Никифоров вказав: "Ми почали отримувати позитивні сигнали по дипломатичних каналах про обмежене використання озброєнь від США у прикордонному з Харковом регіоні".

Видання The Wall Street Journal дізналося деталі. Так, нова політика США дозволяє українським силам використовувати артилерію і запускати ракети малої дальності з пускових установок HIMARS проти командних пунктів, складів зброї та інших об'єктів на російській території, які використовуються російськими військами для атак на Харківщину.

Але попри зміну своєї позиції Вашингтон не дає Україні дозволу використовувати ракети більшої дальності ATACMS на території Росії. 

Вузька географічна ділянка застосування зброї США є спробою адміністрації Байдена допомогти Україні краще захиститися від наступу Росії на Харківщині, водночас обмеживши ризик переростання конфлікту у пряме зіткнення між Вашингтоном і Москвою, пояснює видання.

У США кажуть, що і далі коригуватимуть умови використання ЗСУ американської зброї.

Згодом директор із питань Європи Ради національної безпеки Білого дому Майкл Карпентер заявив, що рішення США дозволити Україні удари американською зброєю по території Росії стосується не лише Харківської області(!).

Президент Володимир Зеленський розповів, що Україна отримала повідомлення від американської сторони про дозвіл США бити по Росії, але зазначив, що "хоче побачити на практиці", як це буде відбуватися. 

А ще він поки не знає, чи обмежать Україну в ударах з F-16 по Росії.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен напередодні повідомив, що Україна зможе використовувати данські винищувачі  F-16 для ударів по військових цілях в Росії.

Також Німеччина підтвердила дозвіл Україні бити наданою зброєю по військових об’єктах в РФ.

Міністр оборони країни Борис Пісторіус пояснив рішення Берліна "стратегічним пристосуванням до мінливої ситуації".

У Єврокомісії заявили, що згідно з міжнародним правом, Україна має право захищати себе від розв’язаної агресії, зокрема, завдаючи ударів по військових об’єктах на території РФ.

Міністр закордонних справ Польщі заявив, що Україна мала право бити по Росії зброєю з Польщі ще з 2022 року.

А голова МЗС Литви взагалі вважає, що Україна може завдавати ударів по Білорусі, якщо Росія розмістить там законні військові цілі. 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти ініціативи деяких західних країн дозволити Україні бити наданою союзниками зброєю по території РФ.

На думку Орбана, такі плани "наближають Європу до руйнування".

А генсек НАТО заперечив погрози Кремля про "ескалацію" через удари по Росії.

Щодо темпів наступу росіян

Тим часом, на півночі Харківщини сили Росії знизили темпи операцій та зосередились на створенні буферної зони на півночі міста Вовчанськ. 

Про це заявив заступник голови Генерального штабу Сил оборони Естонії полковник Март Вендла.

За його словами, Україна намагається повернути ініціативу на Харківщині, але Росія продовжить перекидати туди додаткові війська.

Він додав, що найбільш інтенсивні бойові дії тривають на Донецькому напрямку, де росіяни могли "дещо розширити територію під своїм контролем за рахунок невеликих тактичних просувань".

"Незважаючи на високий фронтовий тиск, оборона України була відносно ефективною, і Збройні сили Російської Федерації фактично не досягли цілей оперативного рівня на цьому фронті", – сказав Март Вендла.

За оцінкою британської розвідки, загальна кількість російських втрат вбитими і пораненими з початку повномасштабної війни, ймовірно, досягла 500 тисяч осіб.

Як відзначили британські оглядачі, у 2024 році російські втрати залишилися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку повномасштабної війни.

Підвищений рівень втрат, найімовірніше, є відображенням виснажливого наступу Росії, який та продовжує вести на широкому фронті.

Прем’єрка Литви заявила, що її країна готова відправити свої війська в Україну для тренувань, а Варшава пропонує навчати у себе підрозділ з військовозобов’язаних українців у Польщі.

Схема НАТО щодо фінансування України

Прем’єр Угорщини, яка і так не допомагає Україні посилювати оборону, робить чимало для того, щоб завадити поставкам життєво необхідної зброї. 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вірить у схвалення на саміті НАТО нової системи фінансування оборони України членами Альянсу.

"Ми вже надавали Україні 40 млрд євро безпекової допомоги на рік, і я прошу (держави-члени НАТО) про те, щоби взяти точно таке зобов’язання на наступні роки", – заявив він.

Столтенберг наголосив, що остаточного рішення наразі немає.

"Ми зараз починаємо роботу над деталями такого фінансового зобов’язання, і я не хочу йти у деталі до узгодження. Але я твердо вірю, що це необхідно схвалити", – заявив також він.

Одна з ключових ідей реформування схеми допомоги Україні, за словами Столтенберга, полягає у тому, що члени НАТО зможуть домовитися про справедливий розподіл фінансового тягаря.

Як відомо, Угорщина, яка є членом НАТО, виступає категорично проти фінансування потреб ЗСУ та від минулого року послідовно блокує у ЄС виділення коштів на закупівлю зброї для України.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський ввжає, що може бути запропонований виняток для окремих держав, щоби ті не фінансували закупівлю зброї для ЗСУ.

9-11 липня у Вашингтоні проходитиме саміт НАТО.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що саміт НАТО у Вашингтоні в липні повинен забезпечити прокладання "мосту" до членства України в Альянсі.

Чеська ініціатива щодо снарядів

Система, завдяки якій Прага купує для України боєприпаси в державах, що не є членами ЄС, діє у Чехії від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Про це розповів чеський урядовий уповноважений з питань реконструкції України Томаш Копечний, йдеться у тексті "Європейської правди".

А ще він повідомив, що для базових потреб ЗСУ у снарядах потрібно 7-10 млрд євро на рік. 

Ще багато дуже цікавих деталей щодо чеської ініціативи – в матеріалі "За рік ми можемо знайти 1,5-2 млн снарядів для ЗСУ. Не розумію, чому для цього немає грошей".

Різне щодо України і українців

За даними агентства Reuters, Китай не поїде на Саміт миру у Швейцарії.

Іспанія долучиться до ІТ-коаліції в межах "Рамштайну".

У Молдові достроково підвищили у званні поліцейського, який не взяв хабар в українця.

Решта новин

ЄС наклав санкції на міністра оборони Ірану через продаж Росії дронів, а також покарав російського губернатора, який подарував Кім Чен Ину бронежилет і дрони.

Трампа визнали винним за всіма звинуваченнями у кримінальній справі в Нью-Йорку про виплату грошей для впливу на передвиборчу кампанію 2016 року. Він обіцяє оскаржити вирок. Кампанія експрезидента США Дональда Трампа заявила, що зібрала рекордну суму грошей у вигляді пожертв після вироку в Нью-Йорку.

У лікарні підтвердили, що прем'єра Словаччини виписали і він вдома. Міністр закордонних справ повідомив, що Фіцо відновлюватиметься кілька місяців.

Інфляція в Євросоюзі зросла більше очікуваного рівня.

У Франції заявляють про зірваний ісламістський теракт на футбольному матчі.

Сотні мігрантів хотіли прорвати кордон Польщі: двоє польських військових у лікарні.

Франція повернула під контроль усі райони столиці Нової Каледонії після заворушень.