Таємні поставки і конкуренція з РФ: деталі чеської ініціативи щодо снарядів для ЗСУ

Томаш Копечний – чеський оборонний фахівець та урядовець, один з тих, хто опікується відносинами з Україною. Його офіційна посада – урядовий уповноважений з питань реконструкції Україні. Утім, зараз Копечний більше опікується тим, що є передумовою відбудови України – її перемогою у війні проти РФ. А точніше, постачанням зброї ЗСУ задля цієї перемоги.

У вузькому колі журналістів, у тому числі "Європейської правди", Копечний в Празі уперше розповів про те, як з’явилася чеська ініціатива та як вона таємно працювала ще від початку 2022 року, коли більшість держав Заходу боялися постачати зброю ЗСУ.

Найважливіше з його пояснень – у викладі від першої особи "За рік ми можемо знайти 1,5-2 млн снарядів для ЗСУ. Не розумію, чому для цього немає грошей". Далі – основні його тези. 

Насправді історія так званої чеської ініціативи з постачання боєприпасів у тому вигляді, як ми її знаємо зі ЗМІ, розпочалася з напружених дискусій у січні цього року.

Тож на засіданні Європейської ради 1 лютого чеський прем'єр-міністр Петр Фіала повідомив своїм колегам, що в Чехії вже майже два роки працює система, завдяки якій ми можемо купувати боєприпаси з країн, що не є членами ЄС.

До 2024 року ми робили все це таємно.

Ми не хотіли розкривати занадто багато чутливої інформації, але з’ясувалося, що публічність також може допомогти.

Бо багато інших країн, які ми непублічно інформували і запрошували до нас протягом попередніх двох років – тільки після цієї публічної заяви президента Павела звернулися до нас і почали висловлювати свою підтримку і готовність долучитися.

Зараз темпи поставок залежать тільки від одного: наявності фінансових ресурсів.

Президент Петр Павел назвав цифру у 800 тисяч снарядів, і ми справді можемо забезпечити це постачання. Але ми можемо досягти і показника у 1,5 мільйона, і 2 мільйони. Єдине, що нам для цього потрібно – це відповідне фінансування.

Але зараз ми маємо надійні фінансові зобов'язання, які дозволяють купити лише 500 тисяч боєприпаси великого калібру (це не тільки 120-155 мм, до цієї категорії ми зараховуємо все, починаючи з мінометного калібру 81 мм).

Якщо ж говорити про максимальний ліміт, то у середньостроковій перспективі, орієнтовно за 12 місяців, на світовому ринку є однозначне число в мільйони боєприпасів, за які ми конкуруємо.

І конкуруємо ми за ці боєприпаси у тому числі з Росією.

Цього року, наступного року і в 2026 році очікується, що потреба України становитиме приблизно 200 тисяч артилерійських снарядів на місяць – і це просто для того, щоб утримувати баланс. Не йдеться про те, щоби перевершити ворога. Тобто 500 тисяч – це лише 2,5 місяці.

Щоби повністю забезпечити базові потреби ЗСУ (тобто постачати 200 тисяч снарядів на місяць), потрібно приблизно 7-10 мільярдів євро на рік.

Загалом перед публічним оголошенням про цю ініціативу у лютому 2024 року ми доставили в Україну понад 1,3 мільйона боєприпасів великого калібру. Ми досі щомісяця доставляємо в Україну значну кількість снарядів, за які Нідерланди та Данія заплатили ще минулого року.

А у червні обсяги постачань снарядів в Україну мають різко збільшитися.

Почнеться постачання того, що ми законтрактували у рамках публічної чеської ініціативи.

Перше, червневе постачання буде вимірюватися в десятках тисяч снарядів, це буде від 50 до 100 тисяч.

Чи надають Україні певні снаряди разом з обмеженнями на їхнє застосування, залежить від того, хто це фінансує. Більшість країн, які постачають матеріали через нашу систему, не обмежують українських захисників у використанні зброї.

Більше дуже цікавих деталей – в матеріалі "За рік ми можемо знайти 1,5-2 млн снарядів для ЗСУ. Не розумію, чому для цього немає грошей".