Які наслідки для України несуть результати виборів до Європарламенту

Рік за роком європейські вибори – тобто голосування за депутатів Європарламенту – були подією на периферії великої політики.

Як наслідок, діяло неписане правило: результати євровиборів не впливають на національну політику. Бо практика свідчила, що на національних виборах голосування може дати радикально інші цифри.

Але 2024 рік став без перебільшення історичним.

Про результати виборів до Європарламенту та їхні наслідки дивіться у нашому свіжому відео, а більш детально – читайте у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Європа йде вправо. Що означають результати євровиборів та чому вони стали історичними. Далі – стислий її виклад. 

Цього року загальноєвропейська кампанія, нехай і не в усіх країнах, але перетворилася на подію, що дійсно визначає розвиток.

А зростання рейтингів крайніх правих перетворилося на одну з головних тем для обговорення.

Дійсно, серед крайніх правих партій є чимало тих, хто відкрито чи приховано підтримує Росію або ж робив це донедавна.

Ультраправі є у багатьох країнах ЄС, від Польщі до Італії, і вони найчастіше належать до основних просувачів інтересів та наративів Кремля. Ці партії, як правило, входять до групи ID ("Ідентичність і демократія") у Європарламенті.

Однак праві бувають і без префіксу "ультра".

Є ще одна пан’європейська політична сила, яку в медіа часто і не дуже коректно називають "ультраправою" – це "Європейські консерватори і реформісти" (ЄКР).

Насправді це значною мірою об’єднання традиційних правих партій, як правило – м’яких євроскептиків, які виступають за збереження економічного сильного Євросоюзу, але водночас опираються більшій централізації ЄС та воліють мати більше повноважень у національної влади. Ще одна спільна риса абсолютної більшості консерваторів – це антиросійськість їхніх партій, а отже, зазвичай підтримка ними України у війні проти РФ. Як приклад – польська "Право і справедливість" ("ПіС") або "Брати Італії".

І третя політична сила – це Європейська народна партія (ЄНП), найбільша наднаціональна група у ЄС.

Це – правоцентристи, які останнім часом демонструють додатковий ухил у правий бік. Члени ЄНП є основою "групи підтримки України". Варто згадати про те, що Урсула фон дер Ляєн також є "народницею". Порівнювати їх з ID навіть дивно – але і ті, і ті є політиками правого спектра.

Усі без винятку праві групи наберуть вагу в новому скликанні ЄП.

Зрештою ми отримаємо Європарламент, де праві партії усі разом, імовірно, матимуть математичну більшість. Але відразу заспокоїмо: для України ситуація далеко не найгірша, ми зберігаємо тверду підтримку в Європарламенті.

Підтримка України зараз дійсно є одним із головних політичних маркерів для європейців, тож антиукраїнські партії не матимуть шансу увійти до мейнстриму.

Можна бути абсолютно впевненими, що нова коаліція буде проукраїнською.

Той ухил вправо, який стався на цих виборах, жодним чином не підважить нашу підтримку з боку європейського репрезентативного органу.

Найімовірніше, нова коаліція повторить нинішні обриси більшості (ЄНП, лівоцентристи та ліберали), а Урсула фон дер Ляєн зможе знайти достатньо голосів, щоб обратися президенткою Єврокомісії, що для нас також є добрим сценарієм.

Якщо на загальноєвропейському рівні можна говорити про помірний та не катастрофічний результат ультраправих, то у розрізі окремих країн ситуація зовсім інша, і це змушує хвилюватися.

У Польщі антиукраїнська "Конфедерація" взяла третє місце та 12% підтримки. "Альтернатива для Німеччини" прийшла другою з майже 16%. У Австрії ультраправа Австрійська партія свободи стала лідером, так само як і "Національне об’єднання" у Франції. Подекуди результати євровиборів призвели до справжнього землетрусу. 

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Європа йде вправо. Що означають результати євровиборів та чому вони стали історичними.