Чому рішення Макрона розпустити парламент стало викликом і для Франції, і для України

За результатами виборів до Європарламенту партія президента Франції Емманюеля Макрона більш ніж вдвічі поступилася ультраправому "Національному об’єднанню".

Ввечері 9 червня він оголосив про розпуск парламенту і дострокові вибори – перший тур голосування до Національних зборів (нижньої палати парламенту Франції) пройде вже 30 червня (а другий – 7 липня).

Про те, навіщо французький президент пішов на цей крок і якою є ймовірність зменшення підтримки Францією України після цих дострокових парламентських виборів, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Макрон йде ва-банк: навіщо він оголосив дострокові вибори та які ризики це несе Україні. Далі – стислий її виклад. 

Перш за все, дострокові вибори є досить нехарактерним для французької політичної системи явищем. За часів П‘ятої республіки (тобто з 1958 року) це лише шостий розпуск парламенту. А востаннє це відбувалося ще у 1997 році.

І в усіх цих випадках дострокові вибори йшли чинному на той час президентові на користь – після виборів він отримував лояльну більшість у парламенті.  

Нинішня ситуація – геть інша. Шанси на збереження хоч якоїсь участі партії президента у наступному уряді видаються примарними. 

Натомість найімовірнішим є формування уряду на базі ультраправого "Нацоб’єднання" і повернення Франції у період "політичного співмешкання", коли президент та прем’єр представляють ворогуючі політичні сили.

Рішення про розпуск парламенту стало справжньою сенсацією, адже донедавна Макрон спростовував такий сценарій.

Цілком імовірно, що у французького президента не були готові до такого розгрому, який побачила уся Франція після виборів 9 червня.

Результати виборів стали справжнім ляпасом для президента – його виборче об’єднання отримало лише 14,6% голосів, тоді як ультраправі – вдвічі більше (31,36%).

Ігнорувати це президент просто не мав права.

Момент для оголошення дострокових виборів було обрано ідеально. Якби президент зробив це хоча б кількома днями пізніше – це виглядало би як слабкість та поступка тиску опонентів.

Питання лише в тому, якою буде ціна цього кроку для Франції та її союзників. Насамперед – для України.    

Якщо на нових виборах пропрезидентська партія "Відродження" втратить перше місце і при цьому не зможе залучити союзників серед інших центристських партій, то посаду прем’єра доведеться пропонувати лідеру "Нацоб'єднання". Нехай навіть це також буде уряд меншості – бо знайти союзників радикалам буде ще складніше, аніж соратникам чинного президента.

За таких розкладів це буде досить слабкий та нестабільний уряд.

Інша справа, що слабкість французької влади припадає на дуже складний період розгортання конфлікту в Європі.

За умови формування уряду партією, відомою співпрацею з Путіним, курс Парижа на підтримку територіальної цілісності України, найімовірніше, збережеться.

Проте амбітність цієї допомоги може суттєво зменшитися.

Йдеться і про плани Макрона створити "коаліцію сміливих" для направлення в Україну військових інструкторів, і навіть про обіцяну передачу винищувачів Mirage 2000-5.

У разі формування уряду "друзями Путіна" реалізація цих планів неодмінно буде поставлена під сумнів.

А одночасно можуть посилитися заклики до переговорів з агресором та про необхідність "компромісів з боку Києва".

Тож рішення Макрона про дострокові вибори стане "стрибком у невідоме" не лише для Франції, а й для України.  

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Макрон йде ва-банк: навіщо він оголосив дострокові вибори та які ризики це несе Україні.