Які зміни підготувала Польща для українських біженців та "ухилянтів"

Наступного місяця у Польщі змінюються правила, що регламентують норми перебування українських шукачів притулку.

До яких змін треба бути готовими українцям, що живуть у цій країні, редактор ЄвроПравди Юрій Панченко запитав заступника державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Польщі Мацея Дущика. Саме він у польському уряді опікується питаннями міграції – до призначення в уряд професор Дущик був дослідником у Центрі досліджень міграції Варшавського університету.

Разом із тим ми не змогли оминути питання позиції Варшави щодо повернення "ухилянтів" і, звичайно, щодо ситуації на україно-польському кордоні та можливості його нової блокади.

Отже, відповіді на ці питання – в матеріалі Нові вимоги до українців та проблема "ухилянтів": польський урядовець про міграційну політику Варшави. Далі – короткий виклад основних тез Мацея Дущика. 

Ключовим елементом закону, що набере чинності 1 липня, є продовження терміну легального перебування українських біженців на території Польщі до 30 вересня 2025 року.

"Європейська правда" нагадує, що українки та українці, які поїхали до ЄС через війну, офіційно не є "біженцями", бо механізм тимчасового захисту, що його надає ЄС, є іншим юридичним статусом. Однак цей термін став загальновживаним у Європі й стосовно українців. 

Найімовірніше, з 1 січня 2025 року з’явиться можливість зміни статусу з тимчасового захисту на тимчасове перебування.

Статус тимчасового перебування діятиме протягом трьох років, що дасть цим особам можливість прийняти остаточне рішення – чи вони хочуть повертатися додому, чи залишатися у Польщі. 

Ще одна дуже важлива зміна – від 1 вересня цього року всі українські діти шкільного віку, що перебувають на території Польщі, мусять офіційно піти на навчання до польських шкіл.

Уточню: без огляду на те, чи вони онлайн отримують навчання в Україні, чи ні.

Останнє дослідження показує, що близько 40% українців, які зараз перебувають у Польщі, декларують бажання залишитися тут щонайменше ще на декілька років.

У питанні депортації "ухилянтів" ми керуємося виключно законодавством Європейського Союзу. А тому ми не можемо на прохання українського уряду створювати ситуацію, коли в різних країнах ЄС будуть принципово різні підходи до українських біженців.

Якби ми, наприклад, погодилися передавати українському уряду інформацію про чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають на території Польщі, то це призвело б до того, що ці люди просто переїхали б в інші країни ЄС, де умови для них будуть кращі. Наприклад, до Німеччини чи Іспанії.

І це буде явно не в інтересах ЄС, де воліли б уникнути повторних міграційних процесів.

Разом із тим ми не підтримуємо тих, хто нелегально перетнув кордон.

Серед іншого з 1 липня набирає силу норма, за якою статус біженців можуть отримати лише ті люди, які легально перетнули кордон ЄС. 

Проте варто уточнити, що ця норма не стосується тих, хто вже прибув до Польщі раніше й отримав PESEL.

Українців, які вчиняють злочини на території Польщі, і зараз депортують в Україну. В цьому випадку той факт, що в Україні триває війна, не є перешкодою.

Що стосується питання ухиляння від мобілізації, то тут є проблема, оскільки в Україні діє воєнний стан, а в Польщі – ні. 

Тут діє принцип, що для передачі в іншу країну необхідно, щоб характер злочину, в якому звинувачують цю людину, однаково трактувався як в Україні, так і в Польщі.

Проте це неможливо, принаймні – поки в Польщі немає воєнного стану.

Докладніше – в матеріалі Нові вимоги до українців та проблема "ухилянтів": польський урядовець про міграційну політику Варшави.