Як Україна домовлятиметься про вступ до ЄС та що готується робити Угорщина

Те, що сталося у вівторок, якихось два з половиною роки тому видавалося абсолютно неможливим, а весь останній рік – навпаки, було довгоочікуваним.

25 червня в Люксембурзі міністри з питань Європи усіх держав-членів ЄС та українська урядова делегація оголосили про формальний старт вступних переговорів з Україною.

Про те, що відбулося в Люксембурзі; чи є остаточним початок вступних переговорів між Україною і ЄС; а також про те, які вимоги чекають на Україну в цьому процесі – читайте у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Брюсселя) "ЄС відкрив сторінку історії. Що дають Україні переговори про вступ та які виклики попереду". Далі – стислий її виклад. 

Київ і Брюссель дуже поспішали почати вступні переговори, і цього вже давно ніхто не приховував.

Оскільки в ЄС із весни готувалися до виборів у Європарламент, старт українських (і, разом з ними, молдовських) переговорів відклали на період після голосування – але з категоричною умовою, що це має статися до кінця червня.

Річ у тім, що з 1 липня угорці отримують ще більше повноважень, бо на пів року стають головуючою державою в Раді ЄС. Почати переговори з Україною в період їхнього головування було майже нереально.

А відкладати запуск процесу ще на пів року було б принизливо для всіх інших.

Тож на лобіювання червневої дати пустили всі ресурси – і зрештою це вдалося зробити.

За звичними для Євросоюзу правилами, оголошення про формальний старт вступних переговорів має радше символічне, аніж змістовне значення. Тут не досягають якихось компромісів і домовленостей. Стартує юридичний процес, який зрештою має привести до повноцінного вступу України до ЄС.

Але український шлях і тут виявився особливим.

Одночасно із запуском переговорів довелося проводити перемовини про тристоронній компроміс України, Євросоюзу та Угорщини – держави з відкрито антиукраїнським та проросійським урядом, яка є членом ЄС, але часто діє всупереч спільній європейській позиції. Щоб отримати зелене світло, Україні довелося "узаконити" 11 вимог, висунутих Угорщиною до нашого законодавства.

Те, що ці вимоги є непублічними і, як свідчать численні джерела, розмитими – це погано.

У найближчі пів року публічних подій стосовно переговорів не буде.

І не лише через те, що це – півріччя головування Угорщини. На наступні місяці припадає також зміна влади в ЄС. Крім того, підготовка до наступних кроків об’єктивно потребує часу

А от початок 2025 року стане новим вікном можливостей для України.

Від 1 січня в Раді ЄС головуватиме Польща – безумовний партнер і лобіст у питанні політичної інтеграції України до ЄС. Саме на польське головування, як очікується, припаде реальний початок переговорів України та ЄС.

Першими відкриють одну або кілька глав із "засадничого блоку" – наприклад, главу про правосуддя, або свободи і безпеку, або держзакупівлі. Це рішення, як кажуть у Брюсселі, ще не ухвалене.

А далі швидкість значною мірою залежатиме від нас.

Пів року між першою Міжурядовою конференцією та відкриттям перших глав – це дуже амбітна мета.

За цей час Україна разом із ЄС має завершити скринінг усіх засадничих глав (аналіз українського законодавства на відповідність праву ЄС). 

Далі – сформувати й погодити з Єврокомісією кілька планів дій для розділів щодо верховенства права, захисту меншин, функціонування демократичних інститутів, реформування державного управління тощо.

Жодна з держав, що ведуть вступні переговори зараз, не проводила цю роботу в настільки стислі строки – але в уряді впевнені, що мета є реальною.

Докладніше про особливості вступних переговорів для України – у статті Сергія Сидоренка ЄС відкрив сторінку історії. Що дають Україні переговори про вступ та які виклики попереду.