Як Захід змінює позицію щодо росактивів і де є підводні камені

Однією з ключових тем підтримки України у 2024 році стала конфіскація заморожених резервів Центрального банку Російської Федерації.

Потужним законодавчим кроком на рівні Євросоюзу стало рішення ЄС про передачу Україні відсотків від активів РФ.

Проте 3-5 млрд євро на рік, які може отримувати Україна за такою моделлю, очевидно, є лише незначною сумою порівняно із загальним обсягом заморожених активів РФ, які дорівнюють $300 млрд.

Слідом за ЄС важливий крок у цьому напрямку зробила "Група семи" на своєму останньому саміті в Італії. Детальніше про $50 млрд для України від заморожених росактивів та підводні камені цього рішення – в статті адвокатів Івана Городиського та Сергія Верланова На крок ближче до репарацій: які можливості та виклики створює рішення G7 щодо активів РФ. Далі – стислий її виклад. 

Після тривалих обговорень, у лютому 2024 року, Брюссель формалізував пропозицію щодо передачі України 90% доходів, отриманих від розміщення резервів Центробанку РФ на депозитних рахунках у європейських банках Euroclear та Clearstream після 15 лютого 2024 року.

Цей крок, за поточних умов, може приносити близько 3-5 млрд євро на рік протягом усього періоду, поки російські активи будуть заморожені. Це стало першим реальним рішенням щодо підтримки України саме за рахунок російських активів, а не коштів союзників та партнерів.

Проте затримка з виділенням пакета допомоги від США і очікування щодо можливої перемоги Дональда Трампа змушують країни Заходу розпочати дискусії щодо інших варіантів, які не передбачали конфіскації активів РФ.

Ще у січні цього року в статті Reuters йшлося про можливий випуск "репараційних облігацій" – під заставу майбутніх репарацій з боку Росії. Згодом міністр закордонних справ Британії Девід Кемерон заявив про можливість "синдикованої позики чи облігацій" під заставу російських активів.

Це стало свідченням того, що ідея обговорюється вже не лише на експертному рівні.

Відповідне рішення – про виділення Україні кредиту на суму близька $50-60 млрд, гарантованого за допомогою російських активів або ж доходів від них, – було анонсоване як одне з ключових, які мають бути прийняті самітом "Групи семи" в червні в Італії.

Ввечері 13 червня на завершення першого дня саміту "Групи семи" прем'єрка Італії Джорджія Мелоні заявила, що "сьогоднішній крок є фундаментальним політичним кроком... це неочікуваний результат, яким я особливо пишаюся".

У комюніке було анонсовано запуск спеціальної програми "Надзвичайні позики для прискорення доходів (ERA) для України" (Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans for Ukraine) та оголошено її розмір – $50 млрд. Для погашення позики будуть використовуватися доходи, отримані від російських активів в ЄС "та інших відповідних юрисдикціях".

Це означає, що Україна одномоментно отримає ті кошти, які мали бути передані їй протягом наступних 15-20 років.

Виплату самого кредиту країни G7 планують розпочати до кінця року.

Важливим моментом є питання розміру відсотків за таким кредитом. Адже зважаючи на значні юридичні та політичні ризики пропонованої конструкції, ставка за цією позикою навряд чи буде символічною чи дисконтованою.

Одним з найбільш делікатних з юридичної точки зору аспектів є питання забезпечення за такою позикою. Адже у разі недостатності доходів від заморожених активів або гіпотетичного знерухомлення таких активів позику буде неможливо обслуговувати надалі.

Відтак постає питання, чи зажадають позикодавці від України додаткових гарантій за кредитом у вигляді, наприклад, застави частини прав на майбутні репарації? 

У звʼязку із цим одним із найбільш обговорюваних викликів є те, що ця "репараційна позика" може заблокувати подальшу конфіскацію російських активів: оскільки вона забезпечена доходами, які вони генерують, то вони залишатимуться знерухомленими до моменту, поки від них не буде отримано достатньо доходів.

Докладніше – в матеріалі Івана Городиського та Сергія Верланова На крок ближче до репарацій: які можливості та виклики створює рішення G7 щодо активів РФ.