Яку небезпеку несуть "вимоги" Орбана щодо Закарпаття і що потрібно робити Україні

Цього тижня на офіційному відкритті переговорів про вступ України в ЄС віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина публічно згадала про 11 проблемних питань, порушених угорською стороною, для посилення захисту прав національних меншин.

Вона заявила, що "ми щиро віддані наміру вирішити та на цій основі повністю втілити" їх. 

Угорський прем'єр Віктор Орбан погодився підтримати початок вступних переговорів лише у разі, якщо Україна публічно зобов’яжеться виконати 11 вимог Будапешта щодо прав угорської меншини на Закарпатті.

Дуже докладно про деталі угорської позиції та її найпроблемніші елементи читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка 11 вимог Орбана. Як Угорщина знову перетнула червоні лінії у шантажі України на шляху до ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Угорський список з 11 пунктів, по суті – відновлення норм, які діяли за Януковича.

У міжнародній політиці не прийнято "вимагати" у суверенної держави якихось дій. Утім, позиція Будапешта від початку полягала у тому, що Київ має їх виконати. Тому навіть в офіційному листуванні звучала назва "список вимог".

Звісно ж, Будапешт не висуває вимогу "скасуйте всі закони, ухвалені з 2014 року". По суті, список визначає 11 проблем, вирішення яких Угорщина вважатиме показником "відновлення прав" угорців. 

Важливо, що список є "живим" і подекуди його дослівне прочитання вже не відображає поточних вимог. Консультації за документом тривають.

Угорці вже пішли на поступки щодо кількох найбільш токсичних формулювань. Погодилася на поступки і Україна. Про це читайте в повній версії статті. 

Серед усіх вимог найскладніша – про визначення в Україні місць з особливим рівнем гарантії прав угорців.

Ця норма є в законі й зараз: йдеться про міста і села "зі значною кількістю" представників меншини (від 15%) та з "традиційним" проживанням меншини (від 10% протягом останніх 100 років). 

Будапешту цього виявилося замало.

Там, по-перше, вимагають автоматично визнати "традиційно угорськими" усі населені пункти Закарпаття, навіть ті, в яких угорці історично ніколи не жили. Підстава – те, що загалом у Закарпатській області за переписом 2001 року та попередніх років частка угорців складала понад 10%.

По-друге (напевно, чекаючи, що першу вимогу протиснути не вийде), у Орбана вимагають скасування норми про 10% у принципі. Тобто якщо хоч скількись жило традиційно – то це "угорська" територія.

По-третє, від нас вимагають відмовитися від рішення місцевих рад у цьому процесі й зробити присвоєння статусу автоматичним. Останній пункт, до слова, має під собою підстави: є випадки, коли місцева рада відмовляється визнавати цей статус попри наявність необхідного відсотка.

По-четверте, категорично звучить вимога про те, щоби використовувати лише перепис 2001 року (відтоді кількість угорців, що живуть на Закарпатті, скоротилася майже удвічі; більшою мірою через роздачу Орбаном угорських паспортів).

І найголовніше: в уряді Угорщини прямо кажуть, що цей блок є визначальним для всього комплексу з 11 вимог. Мовляв, без нього про решту немає сенсу й говорити.

Причина такої категоричності зрозуміла. У Орбана знають, що рік за роком втрачають Закарпаття через відтік угорців. 

Загалом, частина угорських вимог є явно неадекватними та перетинає червоні лінії, отже їхнє втілення не має бути дослівним та автоматичним.

Сперечатися необхідно – і ті дані, які має "ЄвроПравда", доводять, що уряд це робить. Станом на зараз у ключових моментах не було неприйнятних поступок.

Варто також зупинитися на питанні юридичного статусу угорського переліку.

На щастя, він НЕ ЗАФІКСОВАНИЙ у переговорній рамці України з ЄС. Це – ключовий юридичний момент.

Та деякі неприємні деталі у рамку все ж увійшли.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка 11 вимог Орбана. Як Угорщина знову перетнула червоні лінії у шантажі України на шляху до ЄС.