Якою може стати Франція після дострокових виборів та чи вдасться уникнути найгіршого сценарію

Вже за кілька днів, 30 червня, у Франції пройде перший тур парламентських виборів. Другий тур відбудеться 7 липня. Зважаючи на те, що вибори були оголошені лише 9 червня – це найкоротша та найдивовижніша виборча кампанія у новітній історії Франції.

Нинішні опитування свідчать, що в ультраправої партії "Національне об’єднання"  Марін Ле Пен є реальний шанс здобути більшість – самостійно або із союзниками – та сформувати уряд.

З іншого боку, президент Емманюель Макрон досяг однієї складової свого плану – змусив частину виборців "прокинутися". 

Та чи буде цього достатньо для реалізації ключової мети – унеможливлення приходу до влади ультраправих?

Відповіді на ключові питання щодо дострокових парламентських виборів у Франції – в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Стрибок у невідоме: як дострокові вибори змінять Францію і як обійти загрози для України. Далі – стислий її виклад.

Усі опитування дають "Відродженню" президента Емманюеля Макрона третє місце з рівнем популярності близько 19%. Для порівняння, лідером перегонів є ультраправе "Національне об’єднання" – за нього готові віддати голоси близько 34% французів. Ще десь 30% готові проголосувати за блок лівих партій "Новий народний фронт".

Проте в реальності рівень представництва "Відродження" може виявитися ще меншим.

У такій ситуації єдиний шанс сформувати більшість – залучити до альянсу правоцентристів "Республіканців" та помірковану частину лівих.

Наразі "Республіканці" перебувають в глибокій кризі та можуть розраховувати на 10-50 мандатів.

Другий прийнятний варіант для Макрона – ситуація, за якої "Нацоб’єднання" і ліві не зможуть ані самостійно сформувати більшість, ані домовитися між собою, внаслідок чого за певний час доведеться ставити питання про створення технічного уряду.

Щонайменше, такий уряд зможе забезпечити поточне функціонування держави.

А головне, такий уряд не втручатиметься у сфери зовнішньої політики та оборони, які є сферою повновжень президента.

Найгіршим і для Макрона, і для України є сценарій, якщо депутати з кола Еріка Сіотті отримають "золоту акцію".

Ерік Сіотті – лідер партії "Республіканців", який висловлював згоду на об’єднання з ультраправим "Нацоб’єднанням". До речі, саме через це в партію "Республіканців" і почало лихоманити. Така заява обурила більшість впливових партійців, для яких такий альянс є зрадою засновника партії Шарля де Голля.

Наразі Сіотті намагаються зняти з керівництва партії, проте на вибори "Республіканці" де-факто йдуть двома колонами. Розкол стався і серед виборців "Республіканців" – приблизно рівні частки підтримають альянс з ультраправими і вважають його неприпустимим.

При цьому можлива перемога ультраправих не означає повернення до "особливих відносин" з РФ. Негативне сприйняття путінської Росії є домінуючим навіть серед виборців "Нацоб’єднання".

Тож не дивно, що Барделла вже заявив, що розглядає Росію як "багатовимірну загрозу як для Франції, так і для Європи". 

Курйозний момент: ультраправі серед іншого пропонують заборонити особам із подвійним громадянством обіймати "стратегічні посади". При цьому ілюструють це небезпекою від осіб із другим російським громадянством.

"Ви ж не хочете, щоб особа з франко-російським громадянством була керівником атомної електростанції?" – заявив під час дебатів Жордан Барделла. У відповідь прем’єр-міністр Габріель Атталь нагадав, що особа з другим російським громадянством працювала радником Барделли і могла мати доступ до секретної інформації.

Ультраправі обіцяють у разі перемоги переглянути пенсійну реформу Макрона, проте головну ставку ультраправі роблять у сфері міграції.

Але також не слід списувати з рахунків соціалістів. 

Вибори 2024 року можуть стати поверненням соціалістів – цілком імовірно, що вони відновлять своє лідерство на лівому фланзі. Це позитив для України, адже соціалісти не критикують передачу Києву зброї.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Стрибок у невідоме: як дострокові вибори змінять Францію і як обійти загрози для України.