Зустріч міністрів НАТО у Празі: чого очікувати Україні від липневого саміту Альянсу

Зустріч міністрів закордонних справ, що завершилася у Празі у п’ятницю, мала статус "неформальної". Жодних послів, жодних помічників. Лише особисто міністри і найвищі керівники НАТО.

Усе для того, щоби відверто й без формальностей поговорити про "ювілейний" саміт НАТО у Вашингтоні, на якому Альянс відзначить своє 75-річчя. Для США, де президент Байден іде на вибори і зберігає надію на переобрання, важливо, щоби саміт став успішним. А це означає, що всі члени, зокрема дедалі більш проросійська Угорщина, мають домовитись про рішення.

Про дискусії в столиці Чехії і їхню результативність, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Праги) 40 мільярдів для ЗСУ та удари по Росії: про що міністри НАТО домовилися у Празі. Далі – стислий її виклад. 

Хоча міністри зібралися у Празі передусім для підготовки саміту НАТО, головна тема їхніх заяв, а також заяв генсека Альянсу виявилася дещо іншою.

Активізація бойових дій на Харківщині та обстрілів Харкова військами РФ поставила руба питання про те, як Україна може протистояти російській агресії за умов, коли їй забороняють бити по нападниках зброєю, яку надають західні партнери.

Останні дні травня стали переламними у вирішенні цієї проблеми. Як відомо, проти ударів по території РФ виступали передусім США.

Однак битва за Харківщину довела багатьом столицям необхідність діяти всупереч американському табу.

Справжньою революцією стало те, що генсек НАТО – який майже ніколи не діє всупереч волі США – перетворився на відкритого лобіста ударів ЗСУ по Росії.

Під таким публічним, а до того ж аргументованим тиском адміністрація Байдена здалася. Білий дім повідомив Київ, що знімає повну заборону, а натомість обмежує застосування зброї "прикордонними територіями". Заборона бити далі від кордону, зокрема й по військових об’єктах – збереглася.

Та якщо нові правила використання зброї ЗСУ насправді не стосуються саміту НАТО як такого, то інша тема, що викликала жваві дискусії у Празі, напряму дотична до зустрічі лідерів у Вашингтоні.

Це – ідея Єнса Столтенберга про те, щоби лідери Альянсу на саміті у липні схвалили рішення про довгострокове фінансування для України.

Генсек НАТО представив у Празі пропозицію щорічно виділяти Україні 40 млрд євро або доларів на зброю. 

"Ми (держави-члени НАТО) спільно вже надавали Україні 40 млрд євро безпекової допомоги на рік, і я прошу про те, щоби взяти точно таке зобов’язання на наступні роки", – заявив він.

Має з’явитися механізм координації та розподілу навантаження між столицями. Генсек пропонує щоби внесок кожної країни залежав від її ВВП. 

Усе це НАТО має погодити за місяць, що лишився до саміту, щоби у Вашингтоні урочисто затвердити узгоджене всіма рішення.

Але для цього ще треба вирішити угорську проблему. Уряд Віктора Орбана відразу виступив проти нової схеми допомоги Україні.

І, нарешті, ще однією темою обговорення на саміті НАТО є питання майбутнього вступу України до Альянсу. Якщо ще донедавна у Вашингтоні не були готові до прогресу щодо членства в принципі, то зараз з’явилися дуже обережні позитивні сигнали.

Ще одне можливе політичне досягнення саміту стосується безпекових угод між Україною та її партнерами. Ідея Києва – вийти до Вашингтонського саміту на "парасолькову" багатосторонню домовленість, що об’єднає всі безпекові угоди.

"Із 15 державами Україна вже підписала безпекові угоди, і ми розраховуємо побачити більше до саміту. Ми зберемо їх всіх разом, щоби показати, наскільки потужними є ці зобов’язання", – пояснив державний секретар США Ентоні Блінкен. 

І найголовніше – це те, що всі ключові гравці, включно зі США, погоджуються, що ці безпекові домовленості не мають стати "замінником членства", а натомість мають діяти до вступу України у Альянс. Те, що зрештою Україна набуде членства в НАТО, наразі ніхто публічно не ставить під сумнів.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка (з Праги) 40 мільярдів для ЗСУ та удари по Росії: про що міністри НАТО домовилися у Празі.