Хто має стати новим премʼєром Британії та що це означає для України

Менш ніж за місяць на Велику Британію чекають дострокові парламентські вибори.

Звісно, за цей час ще може статися не один "чорний лебідь", та якщо вірити соцопитуванням, опозиційна Лейбористська партія впевнено переможе.

А отже, завершиться 14-річне перебування консерваторів в уряді, який натомість очолить лідер лейбористів Кір Стармер.

І, певна річ, зміна влади в Британії не може оминути Київ стороною.

Про те, як же лідер лейбористів Кір Стармер проклав собі шлях до (ймовірно) майбутнього прем’єрства і чого від нього чекати Україні, читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Кір Стармер, майбутній прем'єр Британії. Головне про лідера лейбористів, що перемагають на виборах. Далі – стислий її виклад.

Мало хто з політиків починає кар’єру в 56 років, та ще й одразу з лицарським званням. Але саме так сталося у випадку Кіра Стармера. Він уперше обрався до Палати громад у 2015 році від лейбористів в їхньому традиційному окрузі в Північному Лондоні.

Стармер не підтримав кандидатуру лівого Джеремі Корбіна, який зрештою став новим головою Лейбористської партії. Але Корбін призначив новоспеченого політика міністром внутрішніх справ до тіньового уряду.

Наступні роки засвідчать, що начебто недосвідчений Стармер цілком непогано відчував настрої однопартійців.

Коли лідер Лейбористської партії склав повноваження після розгрому на виборах у 2019 році, Стармер ухопився за можливість і впевнено переміг на внутрішньопартійних виборах.

Лідерство Стармера, однак, почалося далеко не в найсприятливіший для політика час – квітень 2020 року, розпал пандемії коронавірусу.

Їздити країною та зустрічатися з виборцями в нього аж ніяк не виходило, а політика консерваторів на чолі з Борисом Джонсоном (опустимо "ковідні" вечірки) – щедрі соцвиплати й прискорена розробка вакцини – була дуже популярною.

Зрештою, у 2021 році лейбористи зазнали прикрої поразки в окрузі Гартлпул, який утримували останні пів століття.

Кір Стармер вирішив кардинально переосмислити стратегію Лейбористської партії і відмовився від низки обіцянок лейбористів, які передбачали додаткові витрати. Аби апелювати до бізнесу, він відмовився від намірів підвищити податки для 5% найбагатших британців.

Звісно, лейбористи за Стармера не заперечують інвестицій у будівництво житла, Національну систему охорони здоров’я, подолання бідності та сприяння рівності.

Украй іронічно, що за всіх цих кроків Стармер буквально нещодавно назвав себе "соціалістом" і "прогресивістом".

Спостерігачі назвали це наближенням партії до центру. Критики – "зачисткою" від лівих і крайніх лівих, які гуртувались довкола Корбіна (їхнє членство в Лейбористській партії призупинили, аби вони не могли брати участь у виборах як партійні кандидати).

А прихильники – спробою повторити "третій шлях" Тоні Блера, який у далекому нині 1997 році приніс партії історичну перемогу.

Хай там як, але стратегія працює. Нині Лейбористська партія – безумовний лідер опитувань, де їй пророкують розгромну перемогу над консерваторами.

"Якщо після виборів зміниться уряд, то рішучість Британії підтримувати Україну, протистояти російській агресії та притягти Путіна до відповідальності за воєнні злочини – ні", – запевнив тіньовий міністр оборони Джон Гілі після візиту до Києва минулого місяця.

Водночас варто розуміти: для британців питання безпеки та оборони не буде ключовим на нинішніх загальних виборах – хоч увага до нього й зросла через діяльність "вісі зла" на чолі з Росією, Китаєм, Іраном і Північною Кореєю. І треба бути готовими, що новий уряд Стармера буде зосереджуватись більше на внутрішніх проблемах, аніж на підтримці України.

Але чи означає це, як вважає Ріші Сунак, що перемога лейбористів "заохотить Путіна"? Навряд.

Докладніше – в матеріалі Олега Павлюка Кір Стармер, майбутній прем'єр Британії. Головне про лідера лейбористів, що перемагають на виборах.