Чи призведуть євровибори до зміни ставлення керівників ЄС до України

Цими днями громадяни ЄС йдуть на вибори. У понеділок буде загалом зрозумілий склад нового Європарламенту.

Утім, на цьому історія лише починається.

Попереду – призначення очільників Єврокомісії та Європейської ради, а також усіх комісарів.

Про те, хто та як визначатиме нове керівництво Євросоюзу і "українських" єврокомісарів, а також про низку хибних стереотипів, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Євросоюз шукає нових лідерів. Як обиратимуть керівництво ЄС та що це означає для України. Далі – стислий її виклад. 

Головна посада в системі влади Євросоюзу – це, безумовно, місце на чолі Європейської комісії.

Президент або президентка Єврокомісії, тобто всієї системи виконавчої влади в ЄС, отримує не лише бюрократичні важелі впливу на рішення самої ЄК та її численних структур, але також потужні кадрові важелі (голова Комісії може одноосібно вирішувати, як перерозподілити повноваження між комісарами).

Єврокомісія не лише втілює, а й формує політику ЄС з багатьох питань – як через пропозиції нового законодавства, так і власним рішенням.

Зокрема, наш карколомний прогрес був би неможливий без активної підтримки Урсули фон дер Ляєн, яка зараз працює на чолі Комісії.

Німкеня фон дер Ляєн послідовно підтримує Україну, особливо після початку повномасштабного вторгнення.

Не секрет, що вона планує зберегти посаду ще на п'ять років; понад те, фон дер Ляєн вважають фавориткою перегонів.

На цьому етапі у фон дер Ляєн є справді непогані шанси. Канцлер Олаф Шольц, який має висунути її від імені Німеччини, готовий на цей крок (хоча президентка ЄК належить до партії його опонентів).

Більшість інших прем’єрів схиляються до її підтримки. Слід зауважити, що кандидатуру президента Єврокомісії, як і єврокомісарів, висувають не депутати чи європартії, а лідери держав-членів ЄС, які для цього відразу після виборів зберуться на саміт.

І шанси на її повторне висунення – дуже високі. Але далі на неї чекає набагато серйозніше випробування.

Попри те, що на початку Європарламент нібито лишається "поза грою", його роль є важливою.

Бо для того, щоб кандидат на посаду президента ЄК, затверджений самітом, почав формування складу Єврокомісії, далі він або вона має отримати підтримку новообраного Європарламенту. Це голосування відбудеться 18 липня, і воно несе головну загрозу для Урсули фон дер Ляєн.

Для того щоб Урсула фон дер Ляєн офіційно очолила ЄК, їй треба сформувати на свою підтримку коаліцію мінімум трьох фракцій. Бажано – трьох найбільших. А з цим складається непросто, бо третє місце за опитуваннями може обійняти "м’яко євроскептична" група консерваторів.

Словом, попереду – непростий пошук компромісів, який дуже залежатиме від результатів євровиборів.

Та хто може замінити Урсулу фон дер Ляєн у разі, якщо їй не вдастся переобратися? На це питання нараз немає чіткої відповіді.

Та якщо вгадувати імена зараз немає особливого сенсу, то одну особливість можна передбачити з певністю. Очолити Єврокомісію на наступні п'ять років має шанс лише проукраїнський політик. Інші не пройдуть горнило виборів у Європарламенті.

Після затвердження президент або президентка формує склад нової Єврокомісії.

Майбутніх єврокомісарів виборці не обирають – їх визначають уряди 26 держав-членів ЄС (тобто усі, крім держави, до якої належить президент/ка). Це є визначальним, щоб зрозуміти ставлення цих політиків до України.

Від тих держав Євросоюзу, які зараз підтримують Україну (а таких абсолютна більшість), ми будемо мати загалом проукраїнських представників.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Євросоюз шукає нових лідерів. Як обиратимуть керівництво ЄС та що це означає для України.