Як вихід Байдена із президентської гонки може допомогти демократам на виборах

У неділю президент США Джо Байден оголосив про вихід з президентських перегонів. 

Однією з тих, хто дізнався про це незадовго до оголошення, але все ж до, а не після, як абсолютна більшість соратників – стала віцепрезидентка Камала Гарріс, яку Байден тепер просуває як свою наступницю.

Проблема у тім, що за електоральним рейтингами Гарріс є, напевно, найгіршим вибором для кандидата у президенти – звісно, після самого Байдена. Щоби перемогти, їй потрібне диво, яке буде непросто створити за 3,5 місяця до виборів.

Але, все ж таки, рішення Байдена не було даремним, йдеться в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Вибори без Байдена, на яких перемагає Трамп. Що змінює запізніле рішення президента США. Далі – стислий її виклад. 

Розмови про можливе зняття Байдена з виборів почалися ще під час праймериз.

Тоді це виглядало як політтехнологія, і доволі непогана: президент виграє номінацію, викликає на себе всю критику команди Трампа, а після закінчення праймериз знаходить привід, щоби оголосити про вихід з перегонів за станом здоров’я і пропонує однопартійцям заміну.

Це означало би для Трампа потребу повністю перебудовувати кампанію, адже критика, заснована на віці Байдена та на його політиці, втрачала сенс. Натомість новий кандидат або кандидатка могли би використати всі напрацювання кампанії проти Трампа.

Про цю ідею "ЄвроПравді" доводилося чути неодноразово.

Але для її запуску забракло головного – згоди Байдена. Президент вірив у свою здатність перемогти Трампа, відкидав повідомлення про негативний для нього тренд рейтингів, і навіть провальні теледебати не переконали його у цьому.

Що стало останньою краплею, яка змусила президента діаметрально змінити думку протягом кількох годин цього суботнього вечора, достеменно не відомо. Та варто не забувати, що Джо Байден минулого тижня захворів на Covid. Також привертає до себе увагу те, що про вихід з перегонів Байден повідомив лише письмово і віддав перевагу тому, щоби поки не з’являтися на екрані.

Хай там як, але час для технологічно якісної заміни кандидата вже минув.  

Попри те, що до дня виборів ще лишається 3,5 місяця (у багатьох країнах це термін повноцінної кампанії), у американських реаліях це – критично мало. Детально "ЄвроПравда" пояснювала це у статті "Кінець дідових виборів".

По-суті, чинна віцепрезидентка США Камала Гарріс є вимушено безальтернативною наступницею Байдена на виборах. 

З одного боку, майже 80% демократів схвалювали її кандидатуру у разі зняття Байдена за нинішніх умов, свідчать останні опитування. Крім того, вибір Камали Гарріс є політично "стрункішим" – адже виборці, які голосували за Байдена на праймериз, також віддавали свій голос і за неї. Не виключено, що їй юридично простіше буде використовувати фонди, які спонсори жертвували на кампанію Байдена-Гарріс.

З іншого боку, висування Камали Гарріс має також вади, і вони є значними. Ключова з них – це низька стеля популярності віцепрезидентки.

Отже, найреальнішим наразі видається варіант перемоги Трампа у президентському двобої з Гарріс.

Але навіть за цього сценарію відхід Байдена все одно має значення.

Річ у тім, що відмова Байдена від балотування почала бити по рейтингу не лише президента, а й його партії загалом. І навіть для того, щоби використати усі шанси на перелом у конгресовій кампанії, президентові варто було зважитися на цей крок.

І для США, і для України саме питання більшості у Палаті має ключове значення. Бо у разі, якщо демократи програють і тут, це означатиме, що президент Трамп матиме лояльний Конгрес і не відчуватиме значного стримування у радикальній зміні політики США. Це може занурити Америку та світ у нову реальність, випробувати яку відверто не хотілося би.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Вибори без Байдена, на яких перемагає Трамп. Що змінює запізніле рішення президента США.