Як Угорщина і Словаччина можуть помститися Україні за санкції проти "Лукойла"

Київ розширив санкції проти російської компанії "Лукойл". Якщо раніше українські санкції проти цієї компанії стосувалися тільки фінансових операцій, то віднедавна до них додалася і заборона на транзит.

Це рішення обурило Угорщину та Словаччину. Дійшло навіть до погроз зупинити постачання в Україну енергетики та палива, а разом із тим – блокувати ухвалення Євросоюзом нових виплат Києву.

Про можливі наслідки цього рішення для України читайте в статті генеральної менеджерки у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олени Лапенко "Нафтова війна" з Орбаном та Фіцо: що дасть Україні посилення енергетичних санкцій. Далі – стислий її виклад. 

На практиці заборона транзиту нафти Лукойлу працює таким чином: українська "Укртранснафта" отримує заявки від європейських замовників, і якщо бачить контракт із "Лукойлом", то не має права транспортувати цей обсяг.

За аналогічною процедурою ЄС в останньому пакеті санкцій на рівні Євросоюзу була введена заборона на реекспорт російського зрідженого газу.

Основна мета України – зменшення доходів країни-агресора. Адже усі гроші, які Кремль отримує як прибуток, вкладаються у війну.

Такий крок України доповнює картину атак на нафтопереробні підприємства, нафтосховища та експортні термінали.

Якщо подивитися на оперативні дані Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), то стає зрозуміло, що росіяни все ще отримують майже 300 млн євро щодня від продажу нафти і трохи менше – від продажу нафтопродуктів. Позбавити РФ цих доходів – одне з ключових завдань України.

Проте у цих санкцій є й зворотний бік. Цей крок миттєво відобразився на тих країнах ЄС, які залишилися залежними від трубопровідних поставок російської нафти – і є винятками в загальноєвропейському ембарго. Тобто на Угорщині та Словаччині.

За словами голови угорського МЗС Петера Сійярто, нові українські санкції призвели до призупинення транзиту нафти, що "фундаментально загрожує безпеці енергопостачання Угорщини та Словаччини".

На жаль, українська сторона не приділила достатньо уваги інформаційному супроводу своїх дій.

Тож не дивно, що іноземні ЗМІ поширюють інформацію, що ці санкції є нібито помстою України за візит угорського прем'єра Віктора Орбана до Москви. Також задаються питання, чому санкції введені тільки проти компанії "Лукойл" і не чіпають інші російські компанії.

В ситуації, коли ми вимагаємо повного нафтового та газового ембарго від ЄС, наша готовність забезпечувати транзит російської нафти виглядає дивно.

Але, накладені санкції мають політичний характер, а тому не можуть регламентуватися стандартними економічними правилами.

Тим більше, озвучені угорським топдипломатом аргументи не завжди коректні. Зокрема, угорський оператор MOL має технічну можливість брати нафту із середземноморського ринку, наприклад, через хорватський термінал Adria. А тому колапсу "орбаноміки" цілком можна уникнути.

Аналогічна ситуація і зі Словаччиною, адже в цій країні є лише один НПЗ, який входить в ту саму угорську структуру MOL. А відповідно – опція з терміналом у Хорватії працює і тут.

Більш того, українська сторона неодноразово попереджала про свої наміри посилити санкції, тож Угорщина і Словаччина мали достатньо часу, щоб підготуватися до нових реалій.

Саме через ці аргументи, звернення зі скаргою проти України ані в арбітраж ЄС, ані в орган вирішення суперечок СОТ наразі не виглядає надійним сценарієм для Угорщини та Словаччини.

Швидше за все, ці країни як основний інструмент впливу будуть використовувати політичний тиск, намагаючись ветувати важливі для України ініціативи ЄС, зокрема надання фінансової допомоги.

Це буде далеко не перша спроба Угорщини зловживати правом вето, проте це може викликати жорсткий опір інших країн ЄС. Головне, щоб Київ доніс свої аргументи до європейських столиць та отримав їхню підтримку.

Докладніше – в матеріалі Олени Лапенко "Нафтова війна" з Орбаном та Фіцо: що дасть Україні посилення енергетичних санкцій.