Чому в уряді Польщі з'явилися нові претензії до України і наскільки все серйозно

Тема суперечок із Польщею на історичному ґрунті знову стала актуальною.

Причина цього – скандальна заява віцепрем'єра та одночасно міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша.

В ефірі Polsat News він заявив, що вступ України до ЄС не буде можливим доти, доки "питання Волині" залишається невирішеним. 

Про те, що стоїть за цією заявою і чи дійсно варто очікувати "історичного ультиматуму" від Варшави, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Від Волині до F-16: що стоїть за новими проблемами у відносинах з Польщею. Далі – стислий її виклад. 

Це перша заява на "волинську" тему від польського високопосадовця після зміни влади у сусідів.

Така риторика часто лунала від польської влади років сім тому, коли вступ України до ЄС виглядав украй віддаленою перспективою.

Потім ця риторика поступово заспокоїлася, а з початку повномасштабного вторгнення РФ – фактично повністю зійшла на маргінес.

Але, зараз, коли Україна отримала кандидатський статус та розпочинає переговори про вступ, такі заяви виглядають набагато небезпечнішими.

Разом із тим, варто відзначити, що за винятком цієї заяви польська влада не давала жодних підстав вважати, що питання Волині стане перешкодою для вступу України до ЄС.

Владислав Косіняк-Камиш є лідером Польської селянської партії. Це найбільш консервативна політична сила у нинішній коаліції, яка в багатьох питаннях солідаризується з партією "Право і справедливість". І так само ця політична сила залежна від виборців із сіл та містечок Східної Польщі, для яких питання Волині залишається важливим.

Показовим став навіть контекст оголошення "волинської" заяви. Усе почалося із заяви Косіняка-Камиша про готовість допомагати Україні навіть попри наявність невирішених проблем. І на зустрічне питання, про які проблеми йдеться, він відповів, що проблема "з фермерами вже вирішена, але з історією ще ні".

Після цього міністр уточнив, що історичні суперечки не впливатимуть на військову допомогу Києву, проте потім, ймовірно, вирішив "урівноважити" це словами, що Україна не увійде в ЄС без вирішення "волинської проблеми".

Боротьба за консервативний електорат не дає підстав очікувати, що польські політики у притомній перспективі заявлять, що питання історичних суперечок залишилися у минулому і не мають впливати на відносини з Україною.

Чи стане це проблемою, коли Україна впритул наблизиться до членства в ЄС?

Скоріш за все, ні. Адже у Польщі існує суспільний консенсус, що таке членство відповідає інтересам їхньої держави.

Можливо, щоб зберегти обличчя перед своїми виборцями, польська влада наполягатиме на якихось поступках у питанні історичної пам’яті.

"Волинська" заява Косіняка-Камиша є одним із симптомів глибокої кризи всередині нинішньої польської коаліції.

Про цю кризу писали вже давно, проте остаточно вона вийшла на поверхню нещодавно, коли депутати від "селян", по суті, завалили вкрай важливе для коаліції голосування про часткову декриміналізацію абортів. Навіть попри те, що це рішення було включене до коаліційної угоди.

Такий демарш може навіть призвести до розпаду коаліції. Але, не до зміни влади.

"Селяни" дедалі відвертіше показують готовність до такого "розлучення". І Україна тут може виявитися важливою темою, щоб показати розбіжності з Туском. 

Політичні суперечки всередині уряду Польщі призводять до реальних проблем для України.

За інформацією "ЄвроПравди", саме позиція Косіняка-Камиша ще донедавна була перешкодою для отримання Україною винищувачів F-16. Міністр оборони довгий час відмовлявся давати дозвіл на проліт цих винищувачів територією країни – мовляв, українські пілоти не мають достатньо досвіду і це може привести до авіакатастрофи у польському небі.

На щастя, вже наприкінці минулого тижня цю проблему вдалося вирішити – про це свідчить пост Володимира Зеленського від 19 липня.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Від Волині до F-16: що стоїть за новими проблемами у відносинах з Польщею.