Як перші санкції Заходу змінили політичні розклади у Грузії

Менш ніж три місяці залишилося до парламентських виборів у Грузії.

Ще донедавна варіант, за яким партія влади "Грузинська мрія" змогла б зберегти за собою парламентську більшість – причому без відвертих фальсифікацій, вважався цілком реалістичним.

Але зараз все змінилося.

Про те, що може завадити керівній партії Грузії впевнено перемогти на парламентських виборах, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Грузія готується до зміни влади? Як конфлікт Тбілісі з Заходом допомагає опозиції. Далі – стислий її виклад. 

Особливість грузинських виборів останніх років – значна частина виборців голосує не скільки за когось, скільки проти. І це – один із ключових складових багаторічного успіху "Грузинської мрії".

Адже не так важливо виконувати обіцянки, дані виборцям, достатньо просто лякати поверненням до влади експрезидента Міхеіла Саакашвілі та його партії Єдиний національний рух. Або, протиставляти себе "глобальній партії війни", до якої вони відносили насамперед "націоналів".

Виходом із ситуації могла б стати поява "третьої сили" – політиків, не пов’язаних ані з попередньою, ані із нинішньою владою.

Проте досі всі спроби закріпитися у цій ніші закінчувалися провалом.

Як наслідок, на початку 2024 року грузинська опозиція виглядала як ніколи слабкою.

Довгий час рейтинги "Грузинської мрії" здавалися тефлоновими. Попри всі скандали, в тому числі – й пов’язані з проросійською політикою, рейтинг партії майже ніколи не падав нижче 40%, а інколи – сягав до 45%.

Отже, ані гострі заяви західних політиків, ані масові протести довгий час не могли підірвати рейтинги "Грузинської мрії".

Проте схоже, що це вже відбулося.

Соціологічне опитування, проведене Edison Research демонструє безпрецедентний обвал популярності правлячої партії – якби парламентські вибори відбулися завтра, за "Грузинську мрію" проголосували б 32,4% виборців. При цьому цей показник також враховує невелику партію-спойлер "Сила народу". В ній числяться ті депутати, які формально вийшли з правлячої партії, і завдяки цьому можуть більш жорстко критикувати Захід.

Звичайно, для глобальних висновків необхідно ще декілька опитувань, проте нинішнє має всі шанс стати розподільною межею, яке вперше зафіксувало нову політичну реальність у Грузії.

Чому обвал популярності відбувся саме зараз, а не кілька місяців раніше, коли Грузією активно йшли протестні акції проти закону про агентів іноземного впливу? Скоріш за все, на настрої виборців плинули перші реальні кроки західних країн – скасування військових навчань та заморожування фінансування урядових програм. І на додаток – фактичне призупинення вступу Грузії до ЄС.

Після цього наполягати на тому, що у відносинах із Заходом нічого не відбувається, стало просто неможливо.

Загалом, опитування Edison Research показало докорінну зміну у політичному ландшафті Грузії.

Слід зауважити, що парламентські вибори 2024 року пройдуть за іншими правилами, аніж попередні. Вперше вони відбуватимуться винятково за пропорційною системою, без мажоритарних округів. Ці зміни збільшують шанси опозиції на успіх.

Опозиційні сили, які мають шанс подолати виборчий бар’єр сумарно мають більш ніж 50% (а точніше – 57%), що фактично позбавляє "Грузинську мрію" шансів.

"Прохідні" рейтинги більшості опозиційних сил можуть стати потужним фактором мобілізації виборців.

Революційні дані опитування поки не привели до зміни "Грузинською мрією" своєї виборчої стратегії.

Єдине, що змінилося – не маючи більше можливостей ігнорувати конфлікт із Заходом, у партії влади тепер заявляють, що після перемоги на президентських виборах у США Дональда Трампа все зміниться (таке твердження виглядає дуже сумнівно, особливо враховуючи активне залучення грузинською владою Китаю в стратегічні активи країни).

А відповідно – ситуація йде до дуже брудних та небезпечних виборів. 

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Грузія готується до зміни влади? Як конфлікт Тбілісі з Заходом допомагає опозиції.