Для чого Орбан грає у "миротворця" і чи небезпечні для України його зусилля

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прибув до Москви з візитом.

Офіційна мета поїздки – переговори про мир. Орбан, який щойно побував у Києві та обговорював свої "мирні ідеї" із Зеленським, тепер приїхав до Путіна – нібито для того, щоби передати йому сигнал від українського лідера.

Можна переконано запевнити: тут немає "зради". Орбан як майстер політичного піару грає роль, а головним глядачем його спектаклю є одна людина – імовірний наступний президент США Дональд Трамп. 

Про те, що відбувається і якими є підстави для настільки твердого висновку, читайте в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка За "миром" до Путіна: що стоїть за поїздкою Орбана до Москви після зустрічі з Зеленським. Далі – стислий її виклад. 

Про те, що 5 липня відбудеться візит прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбана до Москви, угорські ЗМІ повідомили лише напередодні ввечері.

Першою публічною реакцією Брюсселя та інших столиць був гнів. Другою – спроба відмежуватися від дій Орбана. Адже цей візит не лише порушить неформальне загальноєвропейське ембарго на поїздки лідерів до Москви. Ситуацію ускладнює те, що цього тижня уряд Угорщини розпочав головування у Раді ЄС, і дії Орбана у цей період несуть подвійне навантаження.

"Орбан не має мандата від ЄС на взаємодію з Росією", – поспішив відреагувати президент Євроради Шарль Мішель.

Та європейський вектор у цій історії для Орбана не має значення. Його адресат – за океаном.

Для українців, утім, ключовим є не відсутність погодження дій Орбана з його європейськими колегами чи його некоректні дії на європейській арені (цим, власне, нікого не здивувати), а питання про мету візиту.

Адже цілком очевидним є те, що візит до Кремля пов’язаний з поїздкою Орбана до Києва.

Увесь останній тиждень Орбан старанно просуває наратив про свої зусилля щодо "примирення" України та Росії.

Мовляв, під час візиту до Києва він зробить "перший крок до миру", а потім будуть наступні кроки, які наразі не розкриваються, розповідав Орбан ще перед початком зустрічі з Зеленським. А після візиту він розповів, що дійсно обговорював із Зеленським "припинення вогню" і почув від нього якісь сигнали, які тепер готовий передати далі іншим лідерам.

Та чи привіз він до Кремля якісь сигнали від України?

Чи є принципова згода Києва на його "мирний план" із заморозкою воєнних дій за нинішньою лінією зіткнення?

"Європейська правда" має всі підстави стверджувати, що відповідь на ці питання – однозначне "ні". Пояснення – в повній версії статті. 

То навіщо тоді Орбан це робить? Який сенс симулювати миротворчу активність, якщо ти не маєш мандата на таку "творчість" від сторін, з якими намагаєшся говорити?

Пояснення просте: у цьому разі для Угорщини важливий не результат, а процес. Віктор Орбан, напевно, і сам чудово розуміє, що його зусилля не матимуть реального ефекту.

Мета в іншому.

Чинний лідер Угорщини традиційно будує свою зовнішню політику навколо відносин із США. Відносини з Байденом у нього давно і безнадійно зіпсовані, тому Орбан, всупереч міжнародному етикету, відкрито "топить" за Дональда Трампа, ставить на його перемогу і намагається зробити все, щоби стати для Трампа одним з основних контактів у Європі.

А Україна – це лише інструмент досягнення цієї мети.

Та для нас важливо, що переговори Орбана із Зеленським та Путіним не додають небезпеки "зради" і не свідчать про готовність Києва йти на якісь поступки, приховані від уваги суспільства.

А те, що Орбан приїхав до Москви – річ, безумовно, неприємна. Але навряд чи це його рішення хоч когось всерйоз здивувало.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка За "миром" до Путіна: що стоїть за поїздкою Орбана до Москви після зустрічі з Зеленським.