Реакція на удар по Києву, провал ультраправих у Франції, безпекова угода з Польщею: новини дня

Черговий масований удар російських загарбників по Україні. Варвари влучили і в дитячу лікарню "Охматдит". 

США та ЄС виступають за те, щоб цей обстріл розслідувати як воєнний злочин. 

Україна скликає есктрене засідання Радбезу ООН і передасть Міжнародному кримінальному суду дані про зазначений обстріл. 

Путін таким чином передає вітання саміту НАТО, вважає міністр закордонних справ Литви. Вже завтра у Вашингтоні стартує ювілейний саміт Альянсу. На ньому Байден, серед іншого, проведе спецзустріч щодо безпекових угод для України.

До речі, сьогодні Україна підписала з Польщею безпекову угоду – вже двадцять першу.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 8 липня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Воєнний злочин РФ

8 липня – ще один трагічний день для України. В понеділок російські загарбники здійснили черговий масований варварський удар, внаслідок якого 33 особи загинуло, 140 поранені. 

Російська ракета влучила і по дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит" у Києві.

США виступають за розслідування удару по "Охматдиту" як воєнного злочину РФ.

У Білому домі, де засудили цей ракетний удар по дитячій лікарні, вважають, що цей злочин російських військ заслуговує також на окреме розслідування.

У Євросоюзі також вважають, що обстріл "Охматдиту" можна розслідувати як воєнний злочин РФ.

Зауважимо, що обстріл цивільної інфраструктури є воєнним злочином. Щодо нападів на медичні установ є окрема заборона за міжнародним гуманітарним правом.

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні назвав удар Росії по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві воєнним злочином.

"Це воєнні злочини, які повинні бути засуджені всією міжнародною спільнотою. Уряд (Італії) і надалі захищатиме суверенітет України та її народу", – зауважив Таяні.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що Україна звернулася до членів Ради безпеки ООН з проханням провести екстрене засідання щодо російських ударів по українській цивільній інфраструктурі.

"Закликаю всі країни та міжнародні організації рішуче засудити сьогоднішній удар, вжити негайних заходів для посилення потенціалу протиповітряної оборони України та відкинути будь-яке умиротворення вбивці дітей та інших цивільних", – підсумував Кулеба.

Крім того, Україна передасть Міжнародному кримінальному суду дані про останній обстріл Росії.

"Світ має об’єднатися проти зла"

Німеччина після удару по "Охматдиту" готова прийняти українських дітей на лікування.

Посол країни Мартін Єгер констатував, що це війна проти цивільного населення. 

"Так виглядає готовність Росії до переговорів і її бажання миру", – написав він у X (Twitter).

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський на тлі російської атаки на "Охматдит" розкритикував "корисних ідіотів", які "марять" про мир з Росією.

"Поки корисні ідіоти марять про мир з Путіним, він посилає ракети в дитячу лікарню", – написав Ліпавський.

Чеський президент Петр Павел заявив, що атака на дитячу лікарню в Києві та інші міста України "є доказом того, що путінська Росія не зупиниться ні перед чим", а "атака на найбільш вразливих не може бути виправдана".

У Празі кілька десятків людей сьогодні протестували проти ранкового бомбардування дитячої лікарні "Охматдит" у Києві.

Демонстранти вшанували хвилиною мовчання загиблих і постраждалих, заспівали українських пісень, скандували "Слава Україні", а також закликали НАТО, лідери якого збираються у Вашингтоні, до рішучих дій.

Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що світ має об’єднатися проти цього зла.

Високий представник Європейського Союзу з зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель наголосив, що протиповітряна оборона потрібна Україні вже зараз.

"Усі відповідальні за російські воєнні злочини будуть притягнуті до відповідальності", – додав топдипломат ЄС.

Президент Латвії закликав зняти обмеження на удари по військових цілях у Росії.

Посол Австрії Арад Бенкьо назвав влучання по "Охматдиту" чистим терором, а новий міністр закордонних справ Британії Девід Леммі – жахливою атакою.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже засудила російський удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит". 

Очільниця зовнішньополітичного відомства Латвії констатувала, що м'ясник у Кремлі, маючи на увазі лідера РФ Владіміра Путіна, нападає на дітей, матерів, лікарів та вчителів.

Президентка Молдови заявила, що Кремль перетворив цю війну на війну проти дітей. Президентка Грузії також відреагувала на ракетні атаки РФ на українські міста та "Охматдит".

Саміт НАТО

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зазначив, що ракетна атака РФ вранці 8 липня по низці українських міст є немов нагадуванням перед самітом НАТО, наскільки важливо підтримувати Україну.

"Путін передає вітання саміту НАТО, бомбардуючи дитячу лікарню – як ніби треба ще якісь пояснення, чому Україні потрібно надати усю можливу підтримку і реальні гарантії для безпеки у майбутньому", – зазначив він. 

Нагадаємо завтра у Вашингтоні стартує саміт НАТО, який буде тривати три дні. 

Посол США в Україні Бріджит Брінк також зауважила, що в той час як лідери країн-членів Альянсу збираються відзначити 75-ту річницю НАТО, РФ запустила 40 ракет по Україні.

"Ця бездушна агресія – повна зневага до людського життя, яка ставить під загрозу європейську і трансатлантичну безпеку", – зазначила Брінк.

На саміт НАТО вирушає і міністр оборони у новому уряді Нідерландів Рубен Брекельманс, який 7 липня відвідав Україну і дав перше інтерв’ю Севгіль Мусаєвій для "ЄвроПравди".

Він зазначив, що вважає вступ України у НАТО "неминучим" та що союзникам слід знайти формулювання, щоб зафіксувати це у комюніке саміту. 

Президент Польщі Анджей Дуда також вважає, що НАТО не повинен вагатись щодо членства України, оскільки таким є прагнення українського народу.

Про те, чого очікувати Україні від саміту НАТО читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Вашингтона) Джо-мостобудівник: що готує Байден для України на саміті НАТО у Вашингтоні.

Також відомо, що президент США Джо Байден проведе спецзустріч під час саміту НАТО щодо безпекових угод для України.

Безпекова угода з Польщею

Сьогодні, на шляху до Вашингтона, президент України Володимир Зеленський прибув до Варшави і підписав безпекову угоду з Польщею.

Безпекова угода з Польщею складається з десяти розділів, які охоплюють питання політичної, військової, економічної тощо підтримки, а також двосторонньої співпраці в разі майбутньої загрози агресії.

Серед ключових положень документа – зобов’язання Польщі надати кілька пакетів військової допомоги до кінця 2024 року та продовжити таку підтримку протягом 10 років дії угоди. Варшава також розгляне можливість надання Україні не менш як додаткової ескадрильї МіГ-29 (щонайменше 14 винищувачів). Але є умови.

"Документ уперше з-поміж уже підписаних двосторонніх безпекових угод передбачає можливість перехоплення ракет і дронів у повітряному просторі нашої країни, випущених у напрямку Польщі", – зазначають в Офісі президента України.

Глава польського уряду Дональд Туск заявив, що Польща залучить союзників по НАТО для обговорення можливого збиття російських ракет і дронів над територією України. 

Крім того, двосторонній документ уперше передбачає створення "українського легіону", в межах якого на території Польщі готуватимуть особовий склад сил безпеки та оборони України.

Безпекова угода з Польщею стала двадцять першою за рахунком, укладеною з початку року.

Пресконференція Зеленського і Туска почалася хвилиною мовчання за загиблими українцями.

Провал ультраправих у Франції

За підсумками результатів другого туру дострокових парламентських виборів у Франції альянс лівих здобув перемогу, водночас друге місце отримав пропрезидентський блок, тоді як правопопулістське "Національне об'єднання" із соратниками опинилося на третьому місці.

Перемога виявилася для лівих настільки несподіваною, що вони поки не знають, кого висунуть прем'єром.

Прем’єр Габріель Атталь, як і обіцяв після другого туру дострокових парламентських виборів, у понеділок подав заяву про відставку. Хоча президента Емманюель Макрон її не прийняв.

Байден похвалив Францію, яка "відкинула екстремізм" на парламентських виборах. Канцлер Німеччини Олаф Шольц також радий, що ультраправі не виграли вибори у Франції.

Отже, за результатами виборів жодна політсила не матиме більшості, що означає входження Франції у досить непростий період політичної невизначеності.

Про те, чи можливий швидкий вихід із цієї кризи і чим вона загрожує Україні, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Макрон-переможець: як Франція зупинила прихід до влади ультраправих і що це означає для України.

Невгамовний Орбан

Сьогодні прем’єр Угорщини Віктор Орбан прибув до Китаю і зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном. 

У повідомленні агентства Xinhua йдеться, що сторони "обмінялися глибокими думками" щодо війни в Україні, а угорський прем'єр поінформував лідера КНР про свої нещодавні візити до України та РФ.

Ймовірно, що з Китаю Орбан полетів на саміт НАТО у Вашингтон. 

За даними ЗМІ, ЄС занепокоєний "мирними вояжами" Орбана – питання обговорять у середу.

Президент Володимир Зеленський не вважає, що глава уряду Угорщини Віктор Орбан може бути посередником у мирному врегулюванні між Україною та Росією. 

"Це не про посередництво. Це про можливості. У тебе має бути економіка, яка впливає на Росію, або Росія і Путін залежать від цього. Або у тебе дуже потужна армія, яку боїться Путін, яка сильніша, ніж російська. Чи багато таких країн у світі? Небагато. Я думаю, що Сполучені Штати Америки така країна, я думаю, Китай така країна, і я думаю Євросоюз – не якась одна країна ЄС, ні, а весь Євросоюз – це дійсно може бути така посередницька місія", – сказав глава держави. 

Тим часом, група Орбана в Європарламенті продовжує зростати. 

Ультраправа французька партія "Національне об’єднання" в понеділок, 8 липня, офіційно приєдналась до групи "Патріоти за Європу" в Європейському парламенті, а її представник Жордан Барделла став президентом групи.

Формальний лідер французької ультраправої партії Жордан Барделла, який хотів обійняти посаду прем'єр-міністра Франції в разі перемоги на парламентських виборах у країні, став президентом "Патріотів за Європу".

"Патріоти за Європу" таким чином стали третьою за величиною групою в Європарламенті, налічуючи 84 депутатів із 12 країн.

Нагадаємо, наприкінці червня прем'єр Угорщини Віктор Орбан разом з ультраправою Австрійською партією свободи (FPO) та центристською ANO колишнього прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіша заявив про свій намір сформувати нову парламентську групу ЄС, пообіцявши "нову еру", яка "змінить європейську політику".

Раніше до "Патріотів за Європу" приєднались нідерландська Партія свободи (PVV) Герта Вілдерса, португальська ультраправа партія "Chega" ("Досить") та іспанська Vox, яка залишила групу "Європейських консерваторів і реформістів" (ЄКР) в Європарламенті для об'єднання з Орбаном.

Крім того, партія проросійського Сальвіні приєдналась до групи Орбана в Європарламенті.

Прем’єр Чехії заявив, що нова єврогрупа Орбана "служить інтересам Росії".

Решта новин

Німеччина відзвітувала про відправку Україні боєприпасів до Patriot і Leopard 1.

У Болгарії затримали керівника русофільської організації – міг розголосити держтаємницю.

У Норвегії чоловік кинув коктейлі Молотова в королівський палац, його затримали.