Які кроки у Польщі чекають від України та чи блокуватиме Варшава наш вступ до ЄС

"Україну не можна прийняти до Європейського Союзу, доки Варшава і Київ не вирішать питання Волинської різанини", – заявив нещодавно в телевізійному інтерв’ю віцепрем’єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

А 26 липня Сейм Польщі на останньому перед канікулами засіданні прийняв постанову "про вшанування 81-ї річниці злочину геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами".

Редактор "Європейської правди" Юрій Панченко вже писав про складність нинішньої політики в Польщі та її вплив на польсько-українські відносини.  

Погляд із Польщі на ситуацію виклав президент Фундації Стефана Баторія (Варшава) Едвін Бендик у статті Руйнівні емоції проти стратегічних інтересів: погляд з Польщі на розвиток відносин з Україною. Далі – стислий її виклад.

Політичні оглядачі зазначали, що лідер Польської селянської партії (ПСЛ) Владислав Косіняк-Камиш згадує тему Волині у своїх політичних інтересах: щоби не тільки консолідувати правий електорат його партії, а й охопити частину електорату інших правих партій: "Права і Справедливості" та "Конфедерації".

Разом з тим, тема Волині дійсно є предметом широкого консенсусу в Польщі, що підтверджується результатами голосування в Сеймі постанови "про вшанування 81-ї річниці злочину геноциду, вчиненого проти поляків українськими націоналістами".

Польське суспільство вимагає і вимагатиме повного пояснення в історичному та політичному аспектах.

Проте, хоч це з’ясування займе багато часу, не може чекати найголовніше – гідне вшанування пам’яті загиблих. Отже, ключовим питанням для польської сторони є питання ексгумації, ідентифікації та поховання останків жертв.

Швидке вирішення цієї проблеми Києвом стало б важливим жестом для Польщі.

Натомість незрозуміле для польської громадськості блокування ексгумаційних робіт лише підживлює спроби нагнітання напруги у взаєминах (за домовленостю президентів України та Польщі скасуванню мораторію має передувати відновлення зруйнованої поховальної плити на горі Монастир – Ред.).

За останній рік в Польщі змінився уряд, хоча президент залишився той самий. Проте що за цей рік змінилося в польсько-українських відносинах?

Стратегічно проукраїнський курс зберігається. 

Новий уряд є відверто проєвропейським. Партія прем'єра Дональда Туска "Громадянська коаліція" є не лише найбільшою всередині парламентської коаліції, а й другим за кількістю депутатів об'єднанням у Європейській народній партії (ЄНП), провідній групі Європейського парламенту.

Дуже ймовірно, що питання розширення ЄС увійде до сфери компетенції Польщі, що матиме вплив і на європейське майбутнє України.

І хоча уряд Польщі все ще має високу публічну легітимність своєї проукраїнської політики, загрози, звичайно, не зникли. 

Процес розширення оцінюватиметься як у стратегічному вимірі, так і як процес геостратегічного значення (розширення простору безпеки, процвітання та стабільності).

Якщо наслідком розширення стане погіршення статусу Польщі в Європейському Союзі можна очікувати політичної напруги.

Зважаючи на логіку національної політики, її також будуть оцінювати з погляду економічних інтересів і політичних витрат.

Слід згадати, як на зламі 2023-2024 років спочатку перевізники, а потім і фермери блокували прикордонні переходи між країнами.

І не можна виключити, що за певних обставин цей вимір затьмарить стратегічну перспективу.

Знаючи це, ми повинні разом готувати різні сценарії, щоб не бути застигнутими зненацька, коли у відносинах між нашими країнами виникнуть нові проблеми, викликані групами інтересів або спровоковані агентами Москви.

Найголовніше – правильно інтерпретувати як заяви, так і рішення політиків, правильно розуміти стан суспільних настроїв.

Докладніше – в матеріалі Едвіна Бендика Руйнівні емоції проти стратегічних інтересів: погляд з Польщі на розвиток відносин з Україною.