Чому Німеччина може скоротити бюджет на допомогу Україні та як хоче це компенсувати

"Німеччина зупиняє військову допомогу Україні". Заголовки з таким змістом – відразу варто наголосити, неправдиві та гіперболізовані – цими вихідними шокували багатьох українців.

Про зупинку допомоги від Німеччини, звісно, не йдеться. Проте сигнали для занепокоєння все ж існують, оскільки бюджетні дебати, які почалися у Німеччині, посіяли сумнів у надійності німецької підтримки.

Детальніше про дискусії у Німеччині – у статті Христини Бондарєвої і Юрія Панченка з "Європейської правди" Шольц рятує бюджет. Як та чому в Німеччині заговорили про перегляд військової допомоги Україні. Далі – стислий її виклад.

У суботу газета Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung повідомила про лист міністра фінансів Крістіана Лінднера на адресу міністра оборони Бориса Пісторіуса і міністра закордонних справ Аннали Бербок.

У ньому йшлося про те, що Німеччина не зможе профінансувати додаткову військову допомогу Україні, крім тієї, що вже запланована.

Нагадаємо, що на цей рік йдеться про виділення 7,5 млрд євро на таку заплановану допомогу, а на наступний, попередньо – близько 4 млрд євро. Очікується, що ця допомога надійде в Україну, як і планувалося.

У чому ж тоді проблема? Річ у тім, що ці кошти вже здебільшого розподілені та законтрактовані, натомість ситуація на полі бою в Україні розвивається непередбачувано, і у Києва виникає потреба в екстреній, додатковій допомозі.

Це добре розуміє міністр оборони Борис Пісторіус, який відстоює позицію задоволення необхідних нагальних потреб України.

Ще більша проблема – планування допомоги Україні на наступні роки.

З кожним наступним роком вона тане на очах. Зокрема, на 2025 рік заплановані 4 млрд євро, на 2026 рік – 3 млрд, а на 2027 та 2028 роки – лише по 0,5 млрд.

Що стало причиною такого скорочення?

По-перше – очікування щодо поступового зниження інтенсивності війни. По-друге – бажання керівної коаліції напередодні парламентських виборів 2025 року збільшити соціальні видатки, що є звичним для багатьох країн.

Як наслідок, німецькі політики зіткнулися із потребою скорочення видатків – і вперше від початку повномасштабної війни суперечка торкнулась української допомоги. 

Але, у Берліні заспокоюють. Там кажуть, що вже з наступного року у розпорядженні Києва буде 50-мільярдний кредит, виплата якого відбуватиметься за рахунок заморожених активів російського центробанку (детальніше про цей план можна почитати тут). 

Та проблема в тому, що механізм виплат за рахунок заморожених активів Центробанку РФ ще не запрацював. І далеко не факт, що запрацює на початку наступного року. 

Тож деякий час допомога Києву з боку Німеччини може бути обмеженою. На це вже відреагував фондовий ринок – почалося падіння акцій оборонних компаній. 

В Україні на повідомлення про потенційне обмеження підтримки відреагували стримано. 

Натомість у Німеччині реакція виявилась вкрай гострою. Як в опозиції, так і в керівній коаліції почали застерігати від потенційного обмеження військової підтримки Києва.

Сара Нанні, яка опікується питаннями оборони у коаліційній Партії зелених, відзначила, що від розвитку подій в Україні залежить безпека Німеччини. 

Окремі голоси пов’язали ймовірні наміри Шольца щодо допомоги Україні з прийдешніми виборами у трьох східнонімецьких землях. Мовляв, у такий спосіб канцлер намагається перетягнути на свій бік виборців, які проти збройної допомоги Києву.

Є сподівання, що в німецькому уряді, усвідомлюючи всі ризики, не стануть допускати перебоїв у поставках зброї Україні. Оскільки частка німецької допомоги є значною, то такі перебої точно відобразяться на фронті.

Докладніше – в матеріалі Христини Бондарєвої і Юрія Панченка Шольц рятує бюджет. Як та чому в Німеччині заговорили про перегляд військової допомоги Україні.