Ратифікація Римського статуту, номінація Камали Гарріс, ядерна стратегія США: новини дня

Головна новина дня – Верховна Рада ратифікувала Римський статут. Але, з окремою заявою. 

У Пентагоні вважають, що російсько-українська війна рухається у глухий кут. Президент Чехії підтримав тимчасовий "компроміс" щодо українських територій та наголошує на необхідності прийняття України до НАТО у разі такого компромісу.

У Німеччині переконують, що не покинуть Україну напризволяще. 

Нідерланди придбають для України 51 мобільний радар виявлення дронів.

Про все важливе і цікаве за середу, 21 серпня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Ратифікація Римського статуту

Український парламент у середу підтримав ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. 

Ратифікація Україною положень Римського статуту означатиме повноцінне долучення України до Міжнародного кримінального суду.

Україна ратифікує Римський статут із окремою заявою, згідно з якою протягом семи років після набрання чинності ратифікаційним законом "Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту". 

Наразі немає ясності, як саме працюватиме ця норма, зважаючи на те, що Україна вже зараз надала МКС право розслідувати злочини, вчинені на її території.

В Офісі президента пояснювали, що ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду дасть Україні більше інструментів для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.

Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але за весь цей час так і не ратифікувала його – навіть попри те, що у 2015 році необхідність ратифікації визнали рішенням Ради нацбезпеки та оборони. Однією з причин називали побоювання, що МКС може притягати до відповідальності громадян України.

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду Україна зробила важливий крок на шляху до членства у Європейському Союзі.

Зобов’язання ратифікувати Римський статут є в Угоді про асоціацію України та ЄС. Також ратифікація статуту є обов’язковою для усіх країн-членів ЄС.

Крім того, 20 серпня Верховна Рада ухвалила проєкт Закону про ратифікацію угоди про участь України в програмі ЄС щодо боротьби із шахрайством (EUAF).

Заступник міністра фінансів з питань євроінтеграції Юрій Драганчук пояснив, що участь України у програмі дасть змогу отримати необхідні знання та професійну підготовку у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС, а також зміцнить інституційну спроможність в розбудові системи боротьби з шахрайством за європейськими стандартами.

Він також зазначив, що після підписання законопроєкту президентом Україна стає першою країною, яка, не будучи членом ЄС, офіційно оформила свою участь у програмі.

Слід додати, що антикорупційні органи України та Італії домовились про тіснішу співпрацю.

Війна рухається у глухий кут?

Розвідка Британії розповіла про дефіцит кадрів у армії РФ на тлі курської операції.

У Пентагоні вважають, що війна РФ проти України рухається у глухий кут, пише агентство Bloomberg.

Оцінки розвідувального управління Пентагону свідчать про те, що Україна і Росія не володіють достатніми військовими ресурсами для проведення великих наступальних операцій, що може свідчити про те, що обидві сторони рухаються до глухого кута.

Звіт охоплює тримісячний період, що закінчився 30 червня. Однак згодом Україна почала несподівану операцію в Курській області Росії, а також почала використовувати винищувачі F-16.

У звіті також підкреслили успішне застосування Україною наданих США ракет ATACMS.

Топдипломат ЄС Жозеп Боррель закликав західні держави зняти обмеження на використання Україною їхньої зброї по російських військових цілях.

Боррель заявив, що наступ українських Збройних Сил у Курській області "завдав серйозного удару по наративу" Владіміра Путіна.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський закликав українських дипломатів сприяти тому, аби західні держави розширювали дозвіл використовувати передану ними далекобійну зброю для ударів по території Росії.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що наступ ЗСУ на Курщині – "дуже обмежена в просторі та часі операція".

На думку Шольца, українські війська навряд чи надовго залишаться на території Росії після їхнього наступу в Курській області.

Прогнози і оцінки президента Чехії

Черговою порцією оцінок і прогнозів щодо війни поділився президент Чехії Петр Павел. Нагадаємо, раніше він очолював Військовий комітет НАТО, а також був командувачем Генерального штабу армії Чеської Республіки. 

Павел вважає, що війна в Україні триватиме доти, доки не знайдеться достатньої сили, щоб переконати обидві сторони у неможливості досягти своїх політичних цілей військовим шляхом. 

"Я радше вважаю, що через декілька років обидві сторони зрозуміють, що далі йти неможливо, і переговори відбудуться. 

Світові держави, зокрема, не тільки США, але й Китай, повинні зробити значний внесок у це. І підштовхувати обидві країни політично, економічно, дипломатично до переговорів", – сказав чеський президент.

Він вважає можливим тимчасовий "компроміс" щодо окупованих Росією українських територій, якщо він дозволить зупинити війну, та наголошує на необхідності прийняття України до НАТО у разі такого компромісу.

Павел зазначає, що можливість відновлення повного контролю України над своєю територією, включно з Кримом, наразі є ілюзією. 

"Ми повинні говорити про бажання максимально наблизитися до справедливого миру", – зазначив чеський президент. 

У випадку мирних переговорів, на його думку, швидше за все мова буде йти про те, що Росія надовго окупує частину української території. 

Також президент Чехії вважає трубопроводи "Північний потік-1" і "Північний потік-2" законною ціллю для атаки у російсько-українській війні.

За словами Павела, коли відбувається збройний конфлікт, він ведеться не тільки проти військових цілей, але й проти цілей стратегічного характеру.

Водночас він наголосив, що у нього немає чіткої інформації про те, що саме Україна стоїть за підривами трубопроводів.

Щодо допомоги Україні

Нідерланди придбають для України 51 мобільний радар виявлення дронів.

Контракт на закупівлю мобільних радарів підписали в Гаазі на заводі Robin Radar Systems. Ці системи здатні виявляти невеликі безпілотники та відрізняти їх від, наприклад, птахів.

Очікується, що Україна отримає радари в останньому кварталі 2024 року. Їх відправлятимуть поетапно.

Віцеканцлер Німеччини Роберт Габек запевняє, що підтримка України з боку його країни збережеться.

За словами Габека, зобов'язання перед Україною "діють без усіляких "якщо" і "але".

Віцеканцлер нагадав, що Україна отримає 50-мільярдний кредит, виплата якого відбуватиметься за рахунок заморожених активів російського Центробанку.

Ще 4 мільярди євро будуть доступні з федерального бюджету у 2025 році, додав він.

Нагадаємо, минулими вихідними німецькі ЗМІ повідомили, що поточне бюджетне планування федерального уряду Німеччини не передбачає додаткових коштів на підтримку України і додаткові заявки від Міністерства оборони Німеччини щодо військової допомоги Україні більше не будуть затверджуватися на вимогу канцлера.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його дивують нинішні дебати про нібито скорочення допомоги Україні.

Він підкреслив, що уряд Німеччини заклав у бюджет на 2025 рік 4 млрд євро на військову допомогу Україні, і це, за його словами, найбільша сума серед усіх країн Європи. 

Нова ядерна стратегія США

За даними New York Times,президент Джо Байден у березні цього року затвердив секретну ядерну стратегію США.

Стратегія Байдена посилює фокус на зростанні ядерних амбіцій китайського лідера Сі Цзіньпіна.

Китай заявив, що серйозно стурбований повідомленням про те, що Сполучені Штати оновили ядерну стратегію, яка переорієнтована на недопущення розширення китайського ядерного арсеналу.

Номінація Гарріс

Віцепрезидентка США Камала Гарріс у вівторок символічно прийняла номінацію від Демократичної партії на посаду президента Сполучених Штатів.

Віцепрезидентка Гарріс фактично стала кандидаткою на посаду президента від партії на початку цього місяця, отримавши більшість голосів під час віртуального поіменного голосування.

Гарріс виголосить свою промову в Чикаго у четвер, в останній день з'їзду Демпартії.

Як пише агентство Reuters, кампанія Гарріс зібрала $500 млн за місяць.

Агентство називає зібрану Гарріс суму безпрецедентною і такою, що відображає ентузіазм донорів перед президентськими виборами, що відбудуться 5 листопада.

Дружні до РФ країни

Словацький експорт у дружні до Росії країни зріс майже удвічі.

На думку експертів, це може бути способом обходу санкцій, і через ці дружні країни товари йдуть до Росії. 

Йдеться, зокрема, про Вірменію, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан, Об'єднані Арабські Емірати і Туреччину.

Тим часом, Угорщина пояснила ЄС, що не вважає загрозою спрощений в’їзд росіян і білорусів, а також зупинила підтримку частини біженців з України: під удар потрапили закарпатські роми.

ЄС запасся газом

Газосховища ЄС заповнені на 90% за понад два місяці до дедлайну.

Угорщина знайшла, як забезпечити себе нафтою попри проблеми з транзитом через Україну.

Решта новин 

Уряд Литви продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2026 року.

У Єревані посольство Білорусі закидали яйцями, а у Празі влаштували акцію під посольством РФ до річниці радянського вторгнення у Чехословаччину.

У Боснії і Герцеговині працівник школи влаштував смертельну стрілянину, а у Франції чоловік прийшов з каністрою бензину у мерію і хотів влаштувати пожежу.

Російські журналісти стежили за яхтою президента Фінляндії.

Аварія яхти біля Сицилії: рятувальники знайшли чотири тіла, ще двох людей шукають.