Експерт розповів про вплив курської операції на німецьких політиків і причини зменшення допомоги ЗСУ

Сергій Сумлєнний – німецький експерт російського походження, який тривалий час жив у Києві та вивчив українську мову.

Очолюваний Сергієм Ініціативний центр "Європейська стійкість" системно допомагає ЗСУ, а сам він регулярно відвозить на фронт дрони, куплені на донати німецьких благодійників. Під час останньої поїздки він відвідав також підконтрольну ЗСУ частину Курщини і вже після того завітав на розмову до редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка.

Серед іншого, вони поговорили про те, як наступ української армії на РФ здійснив революцію у сприйнятті війни німецькими політиками, а також про реальні причини проблем з німецькою оборонною допомогою.

Це розмова вийшла дуже яскрава, і ми радимо продивитися або прослухати її саме у відеоверсії на нашому youtube-каналі. Найважливіші тези нашого гостя у текстовому форматі – в матеріалі "Мені подобається повторювати цю солодку фразу – територія Росії, окупована ЗСУ". Далі – скорочена версія матеріалу.

Порушена "найчервоніша" з усіх "червоних ліній": українці перейшли кордон і захопили частину російської території.

Я дві доби тому також був у Курській області, й насправді мені дуже подобається вимовляти цю абсолютно солодку фразу: "територія Росії, окупована українськими Збройними силами".

Один з позитивних наслідків цієї операції: світ побачив, що цих ліній не існує!

Тому в Німеччині (якщо не брати до уваги проросійських політиків) немає жодних негативних відгуків про цю операцію.

Все, що я бачив на Курщині (хіба що крім танків) – це західна техніка. І ми не чуємо жодного обурення Заходу!

ЗСУ використовують на Курщині і техніку з Німеччини. 

Чому відбулася ця зміна? А тому що українці створили нову реальність!

Насправді так відбувається щоразу. Спочатку українцям не дозволяють щось робити; пояснюють, що їхні дії призведуть до катастрофи; потім українці все одно роблять те, що хотіли, і виявляється, що катастрофи не сталося; і вже тоді всі у Берліні вдають, що так і мало бути.

Мене часто питають друзі, чому заяви про можливе зменшення німецької допомоги збіглося з курською операцією, "чи це таке покарання"?

Коротка відповідь: ні, це ніяк не пов'язане з українським наступом. Те, що відбувається – це велика ганьба, але її причиною є не Україна.

Німецький федеральний уряд, який сформувала коаліція з трьох партій, перебуває в кризі, а на носі вибори. 

В уряді відчувають кризу і конвульсивно намагаються переконати виборця, що вони все роблять правильно, і взагалі – що вони хоч щось роблять.

Так в уряді виникла ідея: давайте економити по всіх міністерствах, а отже, і по Міністерству оборони. Що скорочуємо в Міноборони? Звісно ж, Україну!

А от у суспільстві картина – дуже цікава.

Попри риторику уряду, попри всі спроби канцлера Шольца підтримувати страхи німецького суспільства, про "червоні лінії", ядерну зброю тощо – 70% німців продовжують підтримувати військову допомогу Україні і близько 40% виступають за її збільшення.

І ми це бачимо, коли збираємо гроші на допомогу ЗСУ, бо коли протягом тижня люди донатять 100 тисяч євро на дрони – то це ознака того, що німецьке суспільство не втомилося від цієї війни.

Українська перемога можлива, і українська перемога буде досягнута – просто це, на жаль, коштуватиме набагато більше життів. І вже після того, як вона станеться, німецькі політики погодяться з тим, що це було можливо.

Але я хочу знову підкреслити: у той самий час у німецькому суспільстві підтримка України залишається стабільно високою. Люди бачать, що їхній уряд не робить достатньо, і питають у нас, що вони можуть зробити для перемоги України.

Докладніше – в матеріалі "Мені подобається повторювати цю солодку фразу – територія Росії, окупована ЗСУ".