Чому в Україні буде двоє послів Польщі і чи буде це впливати на відносини країн

Хто сьогодні є послом Польщі у Києві? Для поляків відповідь на це питання тепер стала не дуже очевидною. Більш того, відповідь тепер залежить від того, яку політичну партію вони підтримують.

Не треба було ходити до ворожки, щоб після минулорічних парламентських виборів у Польщі зрозуміти: президентові Анджею Дуді з партії "Право і справедливість" буде непросто ужитися з опозиційною коаліцією діючого прем’єра Дональда Туска.

І хоча у закордонній політиці між ними існують приклади вдалої синергії, є питання, у яких між президентом Дудою та Міністерством закордонних справ Польщі "палає" не менше, ніж між Монтеккі та Капулетті – і це питання призначення нових послів.

І ця проблема тепер безпосередньо стосується України. Адже саме в той час, коли Анджей Дуда прибув на День незалежності до Києва, у польському МЗС озвучили новину, що напряму б'є по амбіціях президента. 

Детальніше – в статті журналістки Олени Бабакової (Варшава) Скажи, хто твій посол: як конфлікт президента і прем'єра Польщі докотився до Києва. Далі – стислий її виклад.

Після приходу до влади восени 2023 року коаліція на чолі з Дональдом Туском націлилася зняти понад 50 послів, яку номінувала попередня партія влади "Право і справедливість".

І це логічно. Важко уявити, що державу за кордоном представляє фахівець, що відверто не підтримує лінію свого міністерства. 

Як відбувається призначення посла? Міністерство закордонних справ Польщі подає кандидатури послів спеціальному конвенту, в якому засідають представники президента, прем’єра та міністра закордонних справ. Після того як конвент схвалює кандидатуру, до цільової країни йде запит на агреман. Якщо згоду отримано – прізвище номінанта стає публічним, його кандидатура обговорюється на парламентській Комісії закордонних справ. Після її схвального відгуку (це у 99% випадків формальність) посла офіційно призначає президент Польщі. І тут прихований другий бік справи.

Згідно зі статтею 39 Конституції, без президента у Польщі неможливо ані призначити, ані зняти посла. 

Тож навіть якщо кандидатуру схвалили конвент та комісія парламенту, агреман отримано, але президент номінацію не підписав – формально ця людина не є послом.

І навпаки, якщо МЗС відкликав посла на консультації, дає знати, що не хоче працювати з цією людиною, та навіть вже схвалено кандидатуру та отримано агреман на ім’я наступника – без підпису президента старий посол і далі формально представляє країну. 

Навіть якщо посол сам хоче піти з посади, але президент не підписує наказ – той формально залишається послом.

Справу призначення нових послів у канцелярії Дуди сприйняли не просто як елемент політико-ідеологічної боротьби і не просто як захист своїх людей. 

Це наріжний камінь ідентичності "ПіС", засада, якої дотримується голова партії Ярослав Качинський та дотримання якої вимагає від оточення. 

Тому представник президента – керівник президентської Ради міжнародної політики Мешко Павляк – голосує проти усіх пропозицій МЗС на конвенті, а сам Дуда, за поодинокими винятками, не підписує номінації від МЗС. Навіть якщо ця людина вже має агреман та пройшла парламентську комісію.

У МЗС знайшли відповідь на президентську блокаду: відкликають послів на консультації до Варшави, а тим часом представництвом керує тимчасовий повірений.

А віднедавна така політично-юридична драма розгортається й довкола польського диппредставництва в Києві.

Вже 1 вересня має прибути до Києва новий посол (чи то тимчасовий повірений) Пйотр Лукасевич. Про це 24 серпня (тобто саме під час перебування Дуди у Києві) повідомив речник МЗС Польщі. Лукасевич – номінант Міністерства закордонних справ, якого формально не призначав президент Дуда. 

Проте, Ярослав Гузи, який де-юре очолює посольство Польщі в Україні і якого не знімав президент, не має наміру здаватися без бою. 

Але, загалом, навряд чи цей скандал буде мати вплив на українсько-польські відносини.

Докладніше – в матеріалі Олени Бабакової (Варшава) Скажи, хто твій посол: як конфлікт президента і прем'єра Польщі докотився до Києва.