Готовність до членства в ЄС за рік, Захід карає Іран, штраф 13 млрд для Apple: новини дня

Захід оголосив санкції проти Ірану за надання балістичних ракет Росії, у Київ їдуть очільники зовнішньополітичних відомств США та Британії, а президенти країн готуються пізніше скоординувати свої дії щодо України. 

Прокурор Міжнародного кримінального суду каже, що справа щодо Путіна рухається, а канцлер Німеччини заявив, що хотів би бачити представників РФ на наступному Саміті миру, але за умови припинення атак на Україну. 

Польський прем’єр-міністр обурений рішенням Німеччини про перевірки на кордонах і несподівано скасував візит до Німеччини. Чи пов’язане це – невідомо.

А ще: амбітні плани України щодо вступу в ЄС і огидний Орбан, який хоче надати Чаду військову допомогу з фонду Євросоюзу, де блокує кошти для України. 

Про все важливе і цікаве за вівторок, 10 вересня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Захід карає Іран

Держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що Іран передав балістичні ракети Росії для використання в Україні.

"Ми попереджали Тегеран публічно, ми попереджали Тегеран приватно, що цей крок був би небезпечною ескалацією", – сказав Блінкен.

Він додав, що Росія, швидше за все, використає ці поставки протягом декількох тижнів.

"Цей акт є ескалацією як з боку Ірану, так і з боку Росії, і становить пряму загрозу європейській безпеці", – наголосили глави МЗС Британії, Німеччини та Франції.

Сполучені Штати вже оголосили нові санкції проти Ірану.

У новому санкційному списку США – десять фізичних та шість юридичних осіб із Ірану та Росії, а також чотири судна, за допомогою яких Тегеран постачав російській стороні зброю, включно з безпілотниками.

Також США наклали додаткові обмеження на флагманську авіакомпанію Ірану Iran Air, аби обмежити її можливості діяти за кордоном.

Крім того, про нові санкції проти Ірану оголосила і Британія. 

У межах скоординованих із іншими західними країнами зусиль Лондон вирішила скасувати двосторонні угоди про повітряне сполучення з Іраном, що обмежить можливість іранської авіакомпанії Iran Air літати до Британії.

Також спільно зі США Британія запроваджує санкції проти низки ключових осіб та організацій за їхню роль у сприянні військовій підтримці Іраном Росії, зокрема тих, хто бере участь у ланцюгах постачання балістичних ракет і безпілотників.

До того ж Британія заморожує активи кількох компаній, причетних до іранської програми балістичних ракет, зокрема організації промислової зони вільної торгівлі Анзалі.

А ще Лондон наклав санкції на Повітряно-космічні сили Росії.

У середу міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі та державний секретар США Ентоні Блінкен спільно відвідають Київ.

А у п’ятницю американський президент Джо Байден зустрінеться з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, щоб обговорити дозвіл українським Силам оборони завдавати ударів вглиб Росії.

За словами Блінкена, Байден не виключає дозволу Україні бити вглиб Росії.

Крім того, у США звинувачують Китай у "дуже суттєвій" допомозі Росії для ведення війни.

Путін і Саміт миру

Тим часом, прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан розповідаючи про ордер на арешт Путіна заявив, що "ми рухаємося до реального застосування права і робимо це разом".

Британський міністр оборони Джон Гілі вважає, що чим довше українські Сили оборони утримують позиції у Курській області – тим більш слабким стає очільник Кремля Владімір Путін.

Україна хоче залучити до участі у другому Саміті миру з представниками Росії понад 150 країн, заявив прем'єр України Денис Шмигаль. 

За його словами, українські посадовці неодноразового говорили, що на другий Саміт миру важливо залучити представників Росії і "посадити їх за цей стіл, унеможливити маніпуляцію і брехню". 

Канцлер Німеччини Олаф Шольц також хотів би російської участі у Саміті миру, однак "це не спрацює", якщо атаки продовжаться.

"Звичайно, це не спрацює, якщо людина, яка повинна там сидіти, при цьому каже: "А я продовжую атакувати", – наголосив він, маючи на увазі очільника Кремля Владіміра Путіна.

Посадовець впевнений, що у цій ситуації потрібно те, що завжди важливо в політиці: ясність, твердість і характер.

"Ось у чому полягає суть, якщо ви хочете забезпечити мир і безпеку в Європі", – додав Шольц.

Німеччина і Польща

Німеччина намагається посилити міграційну політику. 

Керівна коаліція Німеччини ініціювала консультації 10 вересня з опозицією та земельною владою щодо посилення міграційної політики.

Нагадаємо, у вересні у східній землі Бранденбург відбудуться вибори, на яких однопартієць канцлера, земельний прем’єр Дітмар Войдке тісно конкуруватиме з ультраправою "Альтернативою для Німеччини" (детально про значення місцевих виборів – у статті Загроза з двох флангів: як "друзі Путіна" можуть вперше отримати владу у Східній Німеччині).

У тому числі на тлі невдоволень міграційною політикою ультраправа проросійська партія "Альтернатива для Німеччини" має непоганий рейтинг. Партія виступає за змінення міграційної політики. 

Німецький уряд пропонує масово розширити примусове повернення шукачів притулку на кордонах країни.

Німеччина планує затримувати шукачів притулку на кордоні.

До речі, країна за місяць позбавила тимчасового захисту майже чверть мільйона українців. Але, йдеться про українців, чий статус більше не є дійсним, оскільки вони або отримали інший статус захисту, або остаточно покинули територію Німеччини. 

У понеділок очільниця МВС Ненсі Фезер оголосила про поновлення прикордонного контролю на усіх кордонах Німеччини з сусідами. Лідер опозиційної ХДС Фрідріх Мерц закликав взагалі не впускати мігрантів в країну. У лавах "Зелених" назвали його поведінку "шантажем".

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск обурений рішенням Німеччини про перевірки на кордонах.

Візит Туска у Німеччину несподівано скасували.

Різне щодо України

У Раді Європи та Литві засудили проведені Росією "місцеві вибори" в окупованому Криму. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що метою України є не пізніше кінця 2025 року бути готовою до вступу в Євросоюз.

До речі, Україна передала Єврокомісії другий звіт у межах Пакета розширення ЄС.

Посли G7 закликали не зволікати з призначенням експертів до наглядової ради "Укренерго".

Латвія надасть українським Силам оборони комп’ютерну техніку та екіпірування.

Решта новин 

Apple програла справу у Суді ЄС щодо 13 млрд євро податків, а Google програла у Суді ЄС боротьбу проти антимонопольного штрафу на $2,7 млрд.

"Тіньовий олігарх" Грузії очолив список партії влади на парламентських виборах.

Угорщина, що блокує кошти на зброю Україні з фонду ЄС, хоче підтримати з цього фонду Чад.

Дві литовські компанії оштрафували за порушення антиросійських санкцій.

У Словаччині закрили корупційну справу проти керівника парламенту, а президент країни всупереч закону з’явився у рекламі.

У Варшаві обміління Вісли продовжує бити рекорди: місцями рівень води впав до 20 см.

У Варшаві протестували близько 1500 шахтарів.