Чому у Києві стався конфлікт з головою МЗС Польщі і чому це не випадковість

Польща більше не підтримує Україну безумовно, як це було на початку повномасштабного вторгнення РФ. Тепер у відповідь на допомогу Києву у Варшаві очікують певних поступок.

Такі висновки можна зробити з нещодавньої заяви глави МЗС Польщі Радослава Сікорського.

Ця заява – відповідь на питання про конфлікт між Сікорським та президентом України Володимиром Зеленським, який стався 13 вересня під час візиту польського міністра до Києва.

Про конфлікт і те, що він означає, читайте в колонці редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Варшава посилює тиск: як вже змінилися відносини України та Польщі. Далі – стислий її виклад.

Панченко нагадує, що про цей конфлікт повідомили польські ЗМІ, зокрема колумніст і журналіст польського Onet Вітольд Юраш. 

При цьому польські урядовці нібито покладають провину за цей конфлікт на українського президента. 

"Конфлікт, що стався 13 вересня, підтверджують і джерела "ЄвроПравди", проте вони покладають провину на Сікорського", – йдеться у колонці Юрія Панченка. 

"Сікорський свідомо декілька разів провокував нас на конфлікт. Зокрема, він заявив, що Україні не варто розраховувати на швидкий вступ до ЄС, і що це питання щонайменше десяти років", – розповів "ЄвроПравді" один із високопоставлених урядовців.

Співрозмовник в уряді України вважає, що різка зміна риторики польського міністра має насамперед політичний характер і пов’язана з амбіціями Сікорського стати кандидатом у президенти на виборах 2025 року.

Автор колонки має підстави вважати, що Радослав Сікорський спробує поборотися за цю номінацію.

"Про це, зокрема, свідчать його заяви, що у нинішній складний час, коли в Україні йде війна, Польща потребуватиме сильного та вольового президента – як вважається, голова МЗС натякає аж ніяк не на мера Варшави Рафала Тшасковського", – зазначає Юрій Панченко. 

З іншого боку, він звертає увагу: заяви міністра на важливу тему, що явно суперечать позиції уряду, є дуже нехарактерним для польської політики.

"Тож варто визнати неприємне: більш жорсткий діалог з Києвом є новим курсом уряду Польщі. І Радослав Сікорський просто виявився на вістрі цього курсу", – попереджає редактор "Європейської правди". 

На користь цієї версії, додає автор колонки, свідчить й інший інсайд видання Onet – за їхніми даними, у Польщі розраховують використати піврічне головування в Раді ЄС, яке розпочнеться у січні 2025 року, для тиску на Київ.

"Сікорський переконував Зеленського врегулювати історичні питання з Польщею зараз, оскільки він заплатить за них меншу ціну, ніж під час переговорів про вступ. Це не дійшло до Зеленського", – цитує видання анонімного польського дипломата. 

Панченко зауважує, що таку корекцію курсу Варшави складно назвати неочікуваною.

"Схоже, теза про те, що Польща має отримувати від України більше в обмін на свою підтримку, стала настільки популярною, що була взята в роботу і партією прем’єра Туска", – припускає автор колонки. 

Таку стратегію колишній голова МЗС Польщі Яцек Чапутович нещодавно назвав "політикою гієни", проте такі погляди серед наших сусідів зараз явно в меншості. 

При цьому наразі в польському уряді стверджують, що єдина сфера, де вони очікують поступок від України, є скасування мораторію на пошукові роботи та ексгумації жертв Волинської трагедії.

Втім, у цьому випадку Варшава явно стукає у відчинені двері – питання скасування мораторію вже давно вирішено, і Київ без вагань готовий його скасувати, як тільки свої зобов’язання виконає польська сторона.

"Тож очевидно, що парад вимог до України лише починається "волинським питанням", а не завершується ним", – робить висновок редактор. 

Докладніше – в колонці Юрія Панченка Варшава посилює тиск: як вже змінилися відносини України та Польщі.