В уряді Британії хочуть "влити енергії" в процес створення спецтрибуналу за злочин агресії РФ

Новий лейбористський уряд Британії хоче вдихнути нову енергію у дворічні міжнародні зусилля зі створення спеціального трибуналу з повноваженнями судити керівництво Росії за злочин агресії.

Про це заявила Guardian лорд-канцлер (міністерка юстиції) Шабана Махмуд, повідомляє "Європейська правда".

Британія була однією з рушійних сил в основній групі з понад 40 країн, які шукають механізм притягнення до відповідальності трьох російських лідерів – Владіміра Путіна, прем'єр-міністра Михаїла Мішустіна і міністра закордонних справ Сергєя Лаврова.

Махмуд сказала, що необхідно вжити термінових заходів – не лише на фронті, але й у правовій сфері – через те, що сталося з Україною.

"Ми хочемо влити трохи енергії в цей процес, тому що він триває занадто довго. Ми хочемо пропрацювати це дуже ретельно, але в потрібному темпі, щоб розблокувати найкращий механізм для створення спеціального трибуналу", – сказала вона.

Вона виступала напередодні зустрічі міністрів юстиції країн-членів Ради Європи у Вільнюсі, на якій обговорюватимуться шляхи просування дискусії щодо формату міжнародного трибуналу на зразок Нюрнберзького, який може забезпечити глобальну легітимність. Це вперше, коли лейбористи в уряді порушили питання про притягнення Путіна до відповідальності за вторгнення в Україну.

За словами представниці британського уряду, їй відомо про потужну підтримку в Україні та інших країнах ідеї про те, що Рада Європи має відігравати центральну роль у створенні спеціального трибуналу. "Як нова адміністрація, – сказала вона, – ми розглядаємо всі варіанти". Вона додала, що ентузіазм українців щодо створення такої системи підзвітності не згасає.

Алісія Кернс, тіньовий міністр закордонних справ, заявила цього тижня, що під час перебування Девіда Кемерона на посаді міністра закордонних справ консерваторів міжнародний консенсус схилявся до "спеціального трибуналу, який проводився б у третій країні, був би створений на основі договору між Радою Європи та Україною і підтриманий ширшим колом держав-членів шляхом голосування на Генеральній асамблеї ООН".

Махмуд сказала, що уряд хоче знайти механізм, який "буде ефективним, відповідатиме правовим викликам і буде дієвим", не сповільнюючи процес.

"Ми дуже віддані Раді Європи та Європейській конвенції з прав людини, і це ніколи не було більш важливим, ніж зараз, через те, що відбувається в Україні", – додала вона.

У Великій Британії ідею створення спеціального трибуналу найбільше просувають адвокат з прав людини Філіп Сендс КС і колишній прем'єр-міністр Гордон Браун. Стверджується, що шлях до спеціального трибуналу через Раду Безпеки ООН заблокований через існування російського вето, що робить Раду Європи найкращою альтернативою.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) не в змозі судити злочин агресії, на відміну від окремих воєнних злочинів. Хоча МКС видав ордери на арешт Путіна за його роль у викраденні українських дітей, а також колишнього міністра оборони Сергєя Шойгу за бомбардування української електроенергетичної інфраструктури з жовтня 2022 по березень 2023 року, стверджується, що він не може судити трьох ключових членів російського керівництва, які керували вторгненням в Україну в лютому 2022 року.

Прокурор МКС Карім Хан провів переговори з Махмуд цього тижня. У минулому він ставив під сумнів цінність спеціального трибуналу, якщо він дублює роботу МКС.

Нагадаємо, у своїй передвиборчій програмі нинішній прем'єр Кір Стармер прямо вказав на підтримку створення спецтрибуналу за злочин російської агресії.

Обговорення стосовно спецтрибуналу щодо злочину агресії тривають із 2022 року, але практичного прогресу в цьому питанні тривалий час не було.

Головна причина полягає в тому, що Україна виступає за створення міжнародного трибуналу (тобто на базі міжнародної організації), а ключові західні союзники – за так званий гібридний формат (коли трибунал відбувається за українським законодавством, але з підтримкою міжнародних партнерів).

Детальніше про це – у статті: Нові правила трибуналу для Путіна. Чому Банкова відмовилася від створення "гібридного" суду.