Як "друг Путіна" у Боснії і Герцеговині втрачає популярність

У Боснії і Герцеговині (БіГ), одній з найбільш нестабільних держав Європи, 6 жовтня відбулися місцеві вибори.

І хоча вони пройшли спокійно та без гучних скандалів, все одно стали особливими. 

Серед іншого, відбулися не на всій території країни через повені. У п’яти општинах перенесли дату виборів. 

Але повені – не єдина особливість цих місцевих виборів. Докладніше про це і про попередні висновки щодо виборів – в статті кандидата історичних наук, тимчасового повіреного у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимира Цибульника Попередження для Додіка: як настрої у БіГ змінюються не на користь союзників Росії. Далі – стислий її виклад. 

Ці вибори стали восьмими, що пройшли у БіГ після завершення війни. Вони охопили усі частини країни: Федерацію Боснії і Герцеговини, Республіку Сербську, а також спеціальний округ Брчко.

На різноманітні посади в місцевих органах влади з 26 089 кандидатів мають обрати лише 3200 депутатів місцевих општин, радників та 143 мери.

Головною особливістю виборів стало проведення голосування відповідно до змін до Закону про вибори, які були внесені високим представником Крістіаном Шмідтом у березні цього року. 

Зокрема, відтепер воєнні злочинці, що визначені міжнародними судами або судами БіГ, не можуть висуватися кандидатами на будь-які позиції або виконувати будь-яку функцію у процесі проведення виборів.

Як пілотний проєкт на деяких виборчих дільницях був використаний електронний підрахунок бюлетенів, відбулася електронна фіксація виборців, здійснювався відеоконтроль на дільницях та в кімнатах підрахунку бюлетенів.

Вибори відбувалися в умовах нестабільної політичної ситуації, яку провокував президент Республіки Сербської (РС) Мілорад Додік. 

Він порушував обов’язкові для виконання вказівки високого представника Крістіана Шмідта та заявляв про його нібито нелегітимність, а також все частіше робив сепаратистські заяви. Крім того,  Скупштина Республіки Сербської (не плутати з Сербією) ухвалила закон про вибори та пригрозила його застосувати під час місцевих виборів. Під тиском міжнародної спільноти цього не сталося. 

Враховуючи нестабільну політичну ситуацію в БіГ, армія посилила контроль за всіма військовими об’єктами, а Державне агентство розслідувань і захисту підвищило заходи безпеки на інфраструктурних об’єктах та місцях масового скупчення населення.

А напередодні виборчої кампанії підрозділи EUFOR провели заключний етап маневрів "Швидка відповідь".

Попри всі ці зусилля, кількість порушень на виборах, згідно із заявами місцевих неурядових організацій та міжнародних спостерігачів, залишається значною.

Також не вдалося забезпечити відповідно до закону 40% представництва жінок серед кандидатів, хоча ситуація дещо покращилася у порівнянні з попередніми роками.

Проте головною проблемою виборів у БіГ було та залишається втручання з-за кордону.

Зокрема, лідери та політики Хорватії під час виборчої кампанії неодноразово відвідували "з робочими візитами" райони, де більшість складає хорватське населення.

Проте саме Додік та його партія отримали відкриту підтримку з-за кордону від політиків Росії, Сербії, Угорщини, що було на межі закону.

Станом на 10 жовтня все ще відсутні підсумкові дані, але вже можна дещо сказати.

Місцеві вибори показали, що Додік продовжує поступово втрачати популярність.

Вибори загалом продемонстрували невдоволення значної частини населення місцевою владою і партіями.

Тим важливішими мають стати загальні вибори, що пройдуть у 2026 році. Можливо, вони стануть початком реального оновлення БіГ.

Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника Попередження для Додіка: як настрої у БіГ змінюються не на користь союзників Росії.