Як Німеччина посилює контроль за мігрантами і чи зачепить це українців

Дев’ять років минуло відтоді, як канцлерка Німеччини Ангела Меркель погодилася під час масштабної міграційної кризи відкрити кордони, щоб прийняти понад мільйон біженців з країн Близького Сходу та Африки.

Від тієї привітної до біженців Німеччини нині мало що залишилося. 

На кордонах з усіма сусідніми державами впроваджений прикордонний контроль, а контроль за мігрантами всередині країни посилено. 

Такі зміни розгортаються після вересневих виборів у трьох східних землях – Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі, – де жорстка антиміграційна риторика принесла високі результати радикалам.

Про те, які докорінні зміни чекають на німецьку міграційну політику і чи стосуватимуться вони українців у Німеччині, читайте у статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої Чужинцям більше не раді: як Берлін змінює політику в сфері міграції та чи постраждають українці. Далі – стислий її виклад. 

Згідно з опитуваннями, більшість німців вважають, що країні потрібні зміни в політиці надання притулку. Звідки такий різкий сплеск антиміграційних настроїв? 

Цього року в Німеччині зафіксували близько 3,48 мільйона біженців – це більше, ніж будь-коли одночасно проживали у країні із середини минулого сторіччя. 

На цьому тлі оливи у вогонь антиміграційних настроїв підлили декілька резонансних нападів з летальними наслідками.

Розуміючи, що країні зі старіючим населенням потрібна імміграція для підтримки економіки, канцлер Олаф Шольц довго опирався тиску ультраправих та консерваторів. 

Та після теракту в Золінгені (де сирієць убив трьох людей) канцлер дав зрозуміти, що він та його коаліція планують міграційний розворот.

Чи не першою демонстрацією зміни політики стала депортація в кінці серпня 28 афганських злочинців. 

Та найсуттєвішою зміною стало запровадження з 16 вересня прикордонних перевірок на німецьких кордонах, яке приголомшило сусідні держави та викликало звинувачення, що Німеччина вбиває Шенгенську зону. 

Фрідріх Мерц, очільник партії, яку очолювала Меркель, і найімовірніший майбутній канцлер країни вже з наступного року, оголосив "війну" з нелегальною міграцією наріжним каменем виборчої кампанії.

Нагадаємо, що вже рік рейтинг ХДС/ХСС тримається вище тридцятивідсоткової позначки – і це вдвічі більше, ніж у трьох коаліційних партій разом узятих. 

Консервативний Християнсько-демократичний союз  (ХДС), який очолює Мерц, заявляє, що хоче повернути контроль над міграцією. Ще минулого року партія представила нову політичну програму, яка закликає до радикального перегляду правил надання притулку.

Серед центральних елементів програми партії, якою керує Фрідріх Мерц, є вимога розвертати мігрантів прямо на кордонах. 

Для цього прикордонний контроль повинен залишатися до того часу, "поки зовнішні кордони ЄС не будуть ретельно контролюватися". Це фактично означало би вбивство Шенгенської зони на кордонах Німеччини.

Чи створюють наміри консерваторів ризики для українських громадян, які складають третину від загальної кількості біженців у Німеччині? 

Глобально – ні, адже українці живуть у країні не за механізмом притулку, а тимчасового захисту, якого теперішні дискусії поки не торкнулися. Тим більше, українці не фігурують у повідомленнях про серйозні злочини.

Але не все так просто. Чимала кількість українців, що живуть у Німеччині, вже стала економічним тягарем для бюджету та причиною регулярних дискусій про скорочення соціальних виплат. 

Мерц планує скасувати виплати з безробіття – так звані Bürgergeld, які отримують українські біженці, та замінити їх новим механізмом, зі ще жорсткішими умовами нарахування.

Мерц вважає, що українці повинні краще інтегруватись у ринок праці, якщо залишаються в країні надовго. 

Докладніше – в матеріалі Христини Бондарєвої Чужинцям більше не раді: як Берлін змінює політику в сфері міграції та чи постраждають українці.