Уряд Словаччини готується посилити мовний закон, що може підірвати відносини з Угорщиною
Словацький уряд Роберта Фіцо планує посилення закону про словацьку мову, що вдарить по місцевій угорській національній меншині та може загострити словацько-угорські відносини.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомило угорське видання Népszava.
Посилення ініціювала ультраправа міністерка культури Мартіна Шимковичова, яка каже, що воно не спрямоване проти угорської меншини. Зміни дозволять збільшити штрафи за порушення закону про державну мову та розширити можливості їх стягнення – зокрема, у населених пунктах, де проживає угорська меншина та де офіційна інформація публікується угорською й не відповідає кодифікованим вимогам закону про мову.
Намір внести зміни до мовного закону розкритикували представники словацької опозиційної SaS і голова позапарламентської партії "Угорський форум" Жолт Шимон. Вони заявили, що пропозиція спрямована проти угорської меншини.
Шимон вважає, ця поправка ще більш небезпечна, ніж попередні подібні ініціативи, оскільки цього разу, окрім державних органів та юридичних осіб, можуть бути покарані й фізичні особи.
Міністерство культури Словаччини стверджує, що необхідність внесення змін до закону є результатом практики застосування та що фізичні особи не будуть каратися. Метою має стати закріплення статусу державної мови або забезпечення ефективного державного нагляду.
Воно переконує, що деякі норми закону досі неодноразово порушувалися одними і тими ж особами, що спричинено низькими розмірами штрафів та обмеженими повноваженнями контролюючого органу.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто сказав на слуханнях парламентського комітету закордонних справ у четвер, що уряд Угорщини уважно стежить за можливими поправками до Закону про словацьку мову та "чітко очікує, що не буде регресу у сфері прав меншин".
За його словами, посол Угорщини в Братиславі вже провів консультації з урядовим комісаром у справах меншин.
Як відомо, уряд Орбана з 2017 року блокує євроатлантичну інтеграцію України через закон про освіту та мову, а свою підтримку на всіх форумах пов’язує з виправленням ухвалених положень і дотримання прав меншин.
Хоча у грудні 2023 року український парламент ухвалив деякі зміни, угорське керівництво в Будапешті вимагає від України повернутися до ситуації до 2015 року.
Нагадаємо, влітку в інтерв’ю "ЄП" голова Офісу президента Андрій Єрмак розповів про "відверту розмову" з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто під час візиту останнього в Ужгород у січні 2024 року, наслідком якої стало висунення Будапештом вимог стосовно прав угорської меншини.
Ці вимоги були включені до переговорних рамок щодо вступу України в ЄС.
"ЄвроПравда" раніше детально аналізувала перелік цих вимог у статті: Як Угорщина знову перетнула червоні лінії у шантажі України на шляху до ЄС.