Як Росія поставила на місце владу Грузії у питанні повернення окупованих територій

Напередодні визначальних парламентських виборів керівна партія Грузії "Грузинська мрія", щоб компенсувати в очах виборців розрив із Заходом, зробила ставку на тему мирної реінтеграції країни.

Сигнал від глави МЗС РФ Сєргєя Лаврова на цю тему, судячи з усього, так запаморочив голови представникам керівної партії Грузії, що незабаром цих мрійників довелося опускати на землю.  

Про обмін заявами на тему реінтеграції Грузії і те, що вони означають, читайте в колонці редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Москва розбила "Грузинську мрію": як Каха Каладзе "повернув" окуповані землі та що з цього вийшло. Далі – стислий її виклад. 

Автор колонки нагадує, що вперше про можливість повернення контролю за Абхазією та Південною Осетією в Грузії почали говорити під час масових протестів на початку року, викликаних ухваленням "російського" закону про "агентів іноземного впливу".

Цю тезу, зазначає Юрій Панченко, здебільшого просували інтернет-боти: нібито грузинська влада не просто так йде на глибокий конфлікт із Заходом, а має певні домовленості з РФ, що стосуються повернення контролю над цими окупованими територіями.

Згодом про можливість такої реінтеграції почали говорити й у партії влади. І це стало інструментом для впливу на електорат:  мовляв, реінтеграцію можливо буде здійснити за умови тотальної підтримки партії влади на виборах задля отримання нею конституційної більшості. 

"І нарешті, 14 вересня, виступаючи на передвиборчому мітингу у Горі, почесний голова "Грузинської мрії" та найвпливовіший політик країни Бідзіна Іванішвілі заявив про необхідність вибачитися "перед осетинськими братами" за розв’язання війни 2008 року", – згадує Юрій Панченко. 

Він зазначає, що ці слова грузинського політика грали на просування ідеї про можливість реінтеграції і навіть її підготовку – адже які ще можуть бути причини для оголошення такої контроверсійної заяви.

Голова російського МЗС Сергєй Лавров підхопив тему примирення і заявив про готовність Москви "допомогти Грузії у примиренні".

"Нинішнє грузинське керівництво просто чесно оцінює минуле. Вони так і сказали, що "хочемо примирення історичного". А в якому вигляді, в якій формі це примирення може відбутися – це вирішувати самим країнам: і Абхазії, і Південній Осетії", – заявив Лавров на пресконференції за підсумками тижня високого рівня 79-ї сесії Генасамблеї ООН.

За словами Лаврова, Росія, у разі зацікавленості сторін, буде готова допомагати.

У Тбілісі звісно вирішили використати цю розмову для своєї агітації, продемонструвавши виборцям, що повернення територій є близьким, як ніколи.

Мер Тбілісі та генсек "Грузинської мрії" Каха Каладзе заявив, що бачить у цій заяві Лаврова "позитив".

"Проте Каладзе пішов ще далі, заявивши, що Москві тепер необхідно "перейти до дієвих кроків", а саме – розпочати розробку плану щодо виведення російських військовослужбовців з Абхазії та Південної Осетії.

І це виявилося тією "червоною лінією", яку в Москві не дозволяють переходити навіть дружнім режимам", – звертає увагу автор колонки. 

Про це натякнув перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Константін Затулін.

Панченко констатує, що цей обмін заявами свідчить про те, що у Росії не збираються розмовляти навіть з дружньою до себе грузинською владою про реальне та повне повернення окупованих територій. І якщо представники офіційного Тбілісі дійсно порушать це питання – на них чекатиме розчарування.

А говорити про готовність збереження російських військових баз на суверенній території Грузії нинішня влада дозволити собі не може – це викличе явно негативну реакцію серед виборців.

Тож найкраще, що може обрати "Грузинська мрія" – вдавати, що грізного оклику з Москви не було і що шанси на реінтеграцію залишаються високими.

Докладніше – в колонці Юрія Панченка Москва розбила "Грузинську мрію": як Каха Каладзе "повернув" окуповані землі та що з цього вийшло.