Київ пропонує Польщі компроміс, теракт у Копенгагені, Макрон уник імпічменту: новини дня

Середа – під знаком Польщі. Які новини приніс перший візит нового очільника українського Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги до Польщі?

Та новини надходили не тільки з Польщі. 

Україна отримає техніку для розмінування від Литви та Швеції, Німеччина передає нам шість великих генераторів. 

Чим завершилися дебати кандидатів у віцепрезиденти США? Як реагують на Заході на іранську атаку Ізраїлю? 

Про все важливе і цікаве за середу, 2 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Київ пропонує Польщі компроміс

Головна тема середи – Польща, куди ще вчора з першим візитом прибув міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. 

Він розпочав свій візит з покладання квітів на Православному цвинтарі на Волі у Варшаві, щоб вшанувати тих, хто воював за Україну в минулому, і тих, хто воює сьогодні.

Вчора він зустрівся зі спікером Сейму Польщі Шимоном Головнею, очільницею польського Сенату Малгожатою Кідава-Блонською, а також президентом країни Анджеєм Дудою. 

Серед іншого, сторони обговорювали розвиток двосторонніх відносин. 

Спікер Сейму Польщі Шимон Головня на зустрічі з міністром закордонних справ України підняв питання ексгумацій загиблих під час подій на Волині у роки Другої світової війни.

Він акцентував, що "питання поваги до померлих є фундаментальним для цінностей, на яких ґрунтується Європейський Союз".

Спікерка Сенату Малгожата Кідава-Блоньська також торкнулася цього питання, акцентувавши, що воно дуже важливе для польського суспільства.

Раніше заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив, що питання ексгумацій жертв Волинської трагедії буде розглядатися у рамках відкриття першого розділу на переговорах з Україною про вступ до ЄС.

Ексглава МЗС Польщі Яцек Чапутович виступив із критикою на адресу чинного польського уряду, звинувачуючи його у намірах шантажувати Україну під час вступу в ЄС.

Слід також нагадати, що у першій половині 2025 року Польща буде головувавати в Євросоюзі. 

Український інститут національної пам’яті планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, реагуючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.

Голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович наголосив, що українська сторона й далі відкрита до взаємодії з польськими інституціями стосовно пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні.

Чому Україна припинила видачу дозволів полякам на пошукові роботи на українській території? У 2016-2017 роках на території Польщі відбулося півтора десятка актів вандалізму щодо українських могил і українських пам'ятників.

При цьому деякі з цих руйнувань відбувалися просто в прямому ефірі за сприяння польських органів влади, чи то Міністерства культури, чи то Польського інституту національної пам’яті.

Саме ці події й спонукали українське керівництво, зокрема Український інститут національної пам’яті, вийти з заявою про те, що ми не продовжуємо видачу дозволів на пошукові роботи доти, доки польська сторона не розпочне дії із захисту українських пам'ятників.

У 2019 році на першій зустрічі президентів Дуди й Зеленського було вирішено, що мораторій на пошукові роботи буде знято, але після відновлення пам’ятника на горі Монастир. Це єдиний українських пам’ятник серед зруйнованих, який було легалізовано, тобто він мав бути під захистом польської держави.

Але виявилося, що замість відновленої таблиці з'явилася інша, на якій просто "забули" написати прізвища похованих там людей.

"Очевидно, що це було порушенням президентських домовленостей, причому порушенням саме з польського боку", – зазначає нардеп Володимир В’ятрович, який у 2017 році очолював Український інститут національної пам’яті і став ініціатором цієї заборони. 

Читайте в інтерв'ю "ЄвроПравді" про погляди з України та Польщі на новий виток історичних суперечок між країнами, а також статтю Варшава посилює тиск: як вже змінилися відносини України та Польщі.

Розбіжності заяв України і Польщі

Вчора ввечері Андрій Сибіга все ж зустрівся і зі своїм польським колегою Радославом Сікорським, хоча на офіційному рівні такі переговори нібито не планувалися. 

Принаймні про те, що зустріч між ними не запланована, оголошував речник МЗС Польщі Павло Вронський.

Українські дипломати наполягають, що міністри все ж зустрілися. 

"Зустріч відбулася. Сибіга і Сікорський мали зустріч ввечері, але це була не офіційна "двосторонка", а дружнє спілкування. Український міністр подякував за всебічну допомогу Польщі, вони обговорили кроки для подальшого розвитку добросусідських відносин, подальші кроки для вирішення чутливих питань історичного минулого", – заявив "Європейській правді" співрозмовник в українському Міністерстві закордонних справ. 

Також сьогодні стало відомо, що перша розмова очільника Міністерства закордонних справ Польщі Радослава Сікорського з новим генеральним секретарем НАТО Марком Рютте стосуватиметься, зокрема, допомоги Україні.

А ще в МЗС Польщі повідомили, що Україна допомогла з евакуацією сімей польських дипломатів.

Слід також додати, що у Варшаві Андрій Сибіга зустрівся з очільником МЗС Вірменії.

Рекрутинг у Польщі і "радники" з ЄС

На тлі візиту українського глави МЗС голова польського Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що кількість українців, які зголосились до Українського легіону у Польщі, виявилась вкрай малою.

Він нагадав, що, за домовленістю між країнами, Київ відповідає за рекрутинг, а Польща – за підготовку.

"Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які повинні були зголоситися з української сторони, є занадто малою. Ці декларації на початку були дуже високими – що може бути сформована навіть одна бригада, тобто кілька тисяч осіб. Однак цього не сталося", – сказав Косіняк-Камиш.

Та вже сьогодні ввечері стало відомо, що у Польщі запрацював рекрутинговий центр Українського легіону.

Тим часом, Євросоюзі нібито хоче відправити в Україну "військових радників". Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Сійярто стверджує, що ЄС у новій пропозиції про продовження мандата місії з навчання українських військових EUMAM пропонує направити в Україну "військових радників ЄС для виконання координаційних завдань".

Колишній очільник Міністерства оборони Великої Британії Бен Воллес вважає, що країна повинна відправити війська, щоб допомогти тренувати і підтримувати українську армію.

"Британія могла б підготувати 100 тисяч, якби захотіла. Уявіть, що могла б зробити вся Європа. Ми можемо тренувати їх тут, але ми також можемо тренувати їх в Україні", – вважає ексочільник британського Міноборони.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що уряд країни обговорював можливість відправлення своїх військових із небойовими завданнями на захід України. 

До речі, у НАТО привітали відмову Міноборони від об’єднання двох закупівельних агентств.

Техніка для розмінування, генератори

Україна отримає техніку для розмінування на 22 млн євро від Литви та Швеції.

Німеччина передає Україні шість великих генераторів, які будуть призначені для лікарень та водоканалів.

А у Реєстрі збитків для України (RD4U) відзвітували, що отримали вже понад 10 000 заяв за категорією "пошкодження або руйнування житла", найбільше з них – з Маріуполя.

Нові дебати в США

Після поразки на дебатах кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа, його напарник на виборах Джей Ді Венс спробував дещо покращити ситуацію. 

Цієї ночі дебатували саме кандидати у віцепрезиденти Сполучених Штатів. Республіканцю Венсу протистояв кандидат від Демократичної партії Тім Волз. 

І Венс, і Волз утримались від особистих атак та (майже) не критикували кандидатів у президенти Трампа і його опонентку від демократів Камалу Гарріс. Замість очікуваної "заруби" дебати інколи скидались на дискусію двох старих друзів. Крім того, вони не згадували і про війну в Україні.

Така стратегія не подарувала яскравої перемоги жодному з опонентів. Проте одночасно у виграші виявився Джей Ді Венс.

Докладніше про дебати – в огляді журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Нічия на користь Трампа: як пройшли та чим завершилися дебати кандидатів у віцепрезиденти США.

Азербайджан і ЄС

У Вірменії кажуть, що Баку не має "політичної волі" для підписання мирної угоди.

За словами міністра закордонних справ Вірменії Арарата Мірзояна, вже є "майже остаточний" проєкт мирного договору з Баку, але його не підписують, "оскільки Азербайджан щоразу виступає з якимись новими передумовами".

"Ми бачимо, що вони не хочуть підписувати договір", – констатував він.

Про те, як Європа втрачає Азербайджан читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка. 

До речі, у Франції вбили азербайджанського опозиціонера.

Реакція на напад на Ізраїль

Ну і ще одна велика тема дня – це реакція Заходу на удар Ірану по Ізраїлю. 

Іран 1 жовтня завдав ракетного удару по Ізраїлю – ізраїльські військові кажуть, що було випущено близько 180 ракет, більшість з яких перехопили.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав атаку "великою помилкою" і пообіцяв, що Іран заплатить за неї.

США підтвердили, що перехопили кілька ракет, запущених Іраном в бік Ізраїлю, і заявили, що залишатимуться "в тісному контакті" з Ізраїлем. Крім того, британські винищувачі Typhoon допомагали Ізраїлю під час ракетної атаки Ірану.

ЄС засудив напад Ірану на Ізраїль, глава Пентагону вважає атаку Ірану на Ізраїль "кричущим актом агресії", президент Франції Емманюель Макрон засудив удар Ірану по Ізраїлю, канцлер Німеччини Олаф Шольц звинуватив Іран у загрозі "підпалити" весь Близький Схід.

У Німеччині прогнозують погіршення ситуації з безпекою після атаки Ірану на Ізраїль і викликали посла Ірану через масовану атаку на Ізраїль.

Італія організує розмову лідерів G7 у зв'язку із ситуацією на Близькому Сході.

Лідери республіканців в США вимагають від президента Джо Байдена більшої жорсткості щодо Ірану. Білий дім пообіцяв Ірану наслідки за напад на Ізраїль.

ЄС рекомендує уникати польотів над Іраном до кінця жовтня. Польська LOT зупинила польоти над Іраном.

Іран заявив, що його останній напад був актом самооборони у відповідь на "агресивні дії" Ізраїлю проти його союзників, включно з вбивством лідера "Хезболли" Хасана Насралли.

Цього тижня Ізраїль почав наземну операцію на півдні Лівану, з території якого діє угруповання "Хезболла".

Україна допомогла евакуювати з Лівану громадян низки країн Європи.

Теракти у Європі

У Копенгагені пролунали два вибухи біля посольства Ізраїлю, а у Стокгольмі біля посольства Ізраїлю сталася стрілянина.

Вдень у данській столиці затримали трьох підозрюваних у ранкових вибухах біля посольства Ізраїлю. А у Литві, до речі, впіймали хлопця, який міг кинути "коктейлем Молотова" у будівлю поліції в Клайпеді.

Тим часом, Латвія розгорнула мобільні групи ППО вздовж східного кордону після інциденту з російським "Шахедом", а Румунія піднімала винищувачі через нічну атаку "Шахедами" на Одещині.

Решта новин 

У Франції відхилили ініціативу ультралівих щодо імпічменту Макрону.

До Іспанії цього літа приїхало рекордне число туристів.

У Нідерландах вперше оштрафували чоловіка за сексуальне домагання на вулиці.

ПАРЄ оголосила Джуліана Ассанжа "політичним в’язнем".

Президентка Європарламенту: Голосування за новий склад Єврокомісії відбудеться у листопаді.