Молдова все ж обрала ЄС, глава Пентагону у Києві, Трамп погрожував Путіну: новини дня

З чим приїхав до України глава Пентагону? Що означають результати голосування у Молдові? Як Трамп нібито погрожував Путіну? Про що говорив глава МЗС України у Туреччині?

Про все важливе і цікаве за понеділок, 21 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Візит глави Пентагону і зброя з США

Сьогодні до Києва з неанонсованим візитом прибув міністр оборони США Ллойд Остін.

"Я повертаюся в Україну вчетверте як міністр оборони, демонструючи, що США разом з міжнародною спільнотою продовжують підтримувати Україну", – написав він.

Як повідомили газета The Wall Street Journal та телеканал CNN, Остін прибув до Києва, оскільки майбутнє допомоги США Україні "залежить від президентських виборів у США, а Росія продовжує досягати невеликих, але постійних успіхів на фронті".

Президент України Володимир Зеленський заявив, що в ході зустрічі з главою Пентагону обговорювали питання оборонних пріоритетів, підготовки до зими та розширення використання далекобійної зброї.

За його словами, під час зустрічі вони з Остіном зосередились на зусиллях щодо збільшення виробництва ударних безпілотників, крилатих ракет, артилерійських снарядів і систем ППО.

Ллойд Остін під час зустрічі з Зеленським оголосив про виділення Україні нового пакета військової допомоги на 400 млн доларів.

Пакет включає додаткові боєприпаси, бронетехніку та протитанкову зброю. 

Крім того, у вечірньому зверненні президент України повідомив, що США готують пакет допомоги на 800 мільйонів доларів, які підуть на фінансування виробництва дронів в Україні.

"Готується і ще окремий пакет – фінансування на виробництво українських дронів, 800 мільйонів доларів. Україна вдячна за цю підтримку. Нам потрібно, щоб попри будь-які загрози політичного характеру у світі Україна могла незмінно захищати свій суверенітет, свою незалежність. Обов’язково це буде", – додав він.

Також, сказав глава держави, з Остіном він обговорив реалізацію українського "плану перемоги" – "конкретні кроки, які можуть реалізувати пункти "плану".

Ввечері стало відомо, що українське Міністерство оборони покаже очільнику Пентагону Ллойду Остіну кілька презентацій, серед яких – про ситуацію на полі бою в Україні.

"Ми підготували кілька презентацій, зокрема, ми побачимо, що відбувається на полі бою, а також презентації командувачів Військово-морських і Військово-повітряних сил і невелику презентацію міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Ми повністю готові до дискусії", – сказав міністр оборони України Рустем Умєров.

До речі, глава МЗС Литви заявив, що еа Заході втома від війни в Україні досягла небувалого рівня.

Трамп погрожував Путіну? 

Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп  стверджує, що погрожував Путіну ударом по Москві і його "куполах".

"Я сказав: "Владіміре, якщо ти підеш на Україну, я тебе так сильно вдарю, що ти навіть не повіриш. Я вдарю тебе прямо в центрі цієї довбаної Москви (in the middle of fricking Moscow)", – заявив Дональд Трамп, не уточнивши, за яких обставин та коли відбувалась така розмова між ним і Владіміром Путіним.

Видання The Hill повідомило, що у передвиборчому опитуванні Трамп вперше обігнав опонентку від Демократичної Камалу Гарріс.

Мая Санду йде на другий тур

Друга велика тема дня – історичне голосування у Молдові. Вчора в країні пройшли вибори президента і референдум щодо європейської інтеграції. 

Там, до речі, працював кореспондент "Європейської правди". 

На президентських виборах чинна проєвропейська президентка Мая Санду посіла перше місце, а на референдумі більшість висловилася за вступ до Євросоюзу. 

І хоча, на перший погляд, йдеться про перемоги, насправді не все так ідеально. 

Мая Санду не змогла перемогти в один тур. Вона отримала понад 42% голосів, а це означає, що буде другий тур виборів президента. Висуванець проросійської Партії соціалістів Молдови Александр Стояногло – понад 26%. 

Шанси на перемогу на виборах чинної президентки видаються чималими, але не стовідсотковими. 

Ключові кандидати, що вилетіли у першому турі, у наступному голосуванні майже напевно підтримають Стояногло. І тепер питання стоїть про те, чи просумується протестний рейтинг настільки, щоб обрати проросійського кандидата, лише щоб не обирати президентку на другий термін.

Мая Санду вже викликала на дебати свого проросійського суперника по другому туру, але той висунув умови. 

А ще президентка Молдови звернулась до виборців інших кандидатів із закликом підтримати її в другому турі.

"РФ не вдалось досягти успіху"

Та і референдум щодо внесення євроінтеграційного курсу у конституцію Молдови показав не дуже впевнені результати.

На підтримку закріплення євроінтеграції в Конституції Молдови висловилось 50,46% виборців – відрив становив менш як 14 тисяч голосів.

Причому, більшість мешканців країни висловилися проти європейської інтеграції, але голосування врятували представники діаспори, які проживають за кордоном.

Цією невпевненою перемогою проєвропейського курсу може скористатися Кремль. 

"Є дуже ймовірним, що скасування результатів референдуму буде основною вимогою Кремля та проросійських кандидатів у найближчі дні, тижні та місяці. І через мінімальний розрив, і через те, що й він забезпечений голосами діаспори. Тут можуть згодитися аргументи про те, що сайт ЦВК у ніч підрахунку голосів працював зі збоями (і ще треба розібратися, звідки надходило понаднормове навантаження)", – писав у ранковій статті редактор "ЄвроПравди" Сергій Сидоренко (з Молдови). 

І дійсно речник Кремля Дмитрій Пєсков у своєму коментарі щодо виборів президента та конституційного референдуму у Молдові щодо вступу до ЄС згодом заявив, що підрахунок голосів викликає "дуже багато запитань".

Речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано відзначив, що у ЄС стежили дуже уважно за обома голосуваннями – референдумом та виборами президента у Молдові. 

"Ми знаємо, що це голосування відбулося в умовах безпрецедентного втручання і залякування Росії та її проксі, які намагалися дестабілізувати демократичний процес у Молдові", – заявив Стано, відзначивши, зокрема, спроби купівлі голосів та "величезну пропаганду" Росії і її проксі.

МЗС Румунії засудило втручання Росії у молдовські вибори та єврореферендум, а глава МЗС Литви хоче розслідування втручання РФ у референдум в Молдові.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала результати референдуму в Молдові.

"Вам знову вдалося! На тлі гібридної тактики Росії Молдова демонструє, що вона незалежна, сильна і прагне європейського майбутнього!" – додала глава Єврокомісії.

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Росії не вдалось досягти успіху у своєму впливі на результати президентських виборів та референдуму про євроінтеграцію в Молдові.

Глава МЗС України Андрій Сибіга привітав Молдову з тим, що країна проголосувала на референдумі за своє європейське майбутнє. 

"Європейське майбутнє України та Молдови не має альтернативи. Членство в ЄС забезпечить мир, безпеку, процвітання та верховенство права для обох наших країн", – наголосив глава МЗС України.

Молдовська президентка Мая Санду заявила про обрання більшістю європейського шляху.

"Кожен голос був вирішальним – і в країні, і за її межами. Дякую всім громадянам, які прийшли на вибори і вільно сказали, чого вони хочуть для Молдови. На виборчі дільниці прийшли понад 1,5 мільйона людей", – підкреслила молдовська президентка.

Переговори в Туреччині

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга приїхав з візитом до Туреччини для переговорів з ключових питань співпраці.

Сибіга на зустрічі з главою МЗС Туреччини Хаканом Фіданом в Анкарі обговорив "план перемоги", "формулу миру" та звільнення українських військовополонених.

А з главою Міноборони Туреччини Яшаром Гюлером він обговорив розширення взаємовигідного оборонного співробітництва, а також конкретні спільні проєкти, які зміцнюють наші ОПК.

На тему Туреччини слід додати, що у США помер турецький опозиціонер Фетхуллах Гюлен, якого звинувачували у спробі держперевороту.

Грузія напередодні виборів

А 26 жовтня парламентські вибори відбудуться у Грузії. 

Агентство Bloomberg пише, що РФ хакнула держустанови Грузії та вела безпрецедентне стеження за ними.

Міністри у справах Європи 13 країн-членів Європейського Союзу заявили, що Грузія не зможе стати членом ЄС, якщо уряд не змінить свій курс.

Вони акцентували, що грузинський народ багато чого досяг за останні десятиліття, а подання заявки Грузії на вступ до ЄС у березні 2022 року стало історичною віхою на цьому шляху.

Прем’єр-міністр країни Іраклій Кобахідзе назвав "ганьбою" цю заяву.

На східних кордонах НАТО

Німеччина відкрила військово-морську штаб-квартиру на Балтійському морі.

Латвія повідомила про активність різних літальних апаратів РФ біля своїх кордонів, а Греція відмовилася від участі в місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії.

Решта новин 

ЗМІ: США попередили Угорщину про збройну акцію у день пам’яті повстання 1956 року.

Спецслужба Латвії провела розмову з продавчинею, яка принципово говорить лише російською.

Прем’єр Нідерландів пробіг півмарафон в Амстердамі, заховавшись за псевдонімом.

Народжуваність в Італії падає 16-й рік поспіль.

В Албанії заарештували колишнього президента.

Французів з наближенням зими знову закликали економити електроенергію.