Як Росія веде Грузію до силового протистояння всередині країни

Уже цієї суботи, 26 жовтня, у Грузії відбудуться парламентські вибори. І від цих виборів може залежати доля країни на багато років.

Напередодні виборів рейтинг партії влади "Грузинська мрія" коливається в межах 34-35%, що за відсутності "мажоритарки" (яка раніше забезпечувала їй перемоги) практично виключає шанси на формування нової парламентської більшості.

Натомість опозиційним силам пророкують можливість сформувати більшість. 

Про те, чому парламентські вибори у Грузії можуть завершитися конфліктом, читайте в статті засновника Грузинсько-Українського центру Амірана Хевцуріані і редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Грузія за крок до революції: як Росія та її агенти готують країну до небачених фальсифікацій. Далі – стислий її виклад. 

На початку жовтня спостерігачі ОБСЄ у своєму проміжному звіті відзначали спокійний характер виборчої кампанії.

Однак на фінішному відрізку кампанії від цього спокою не лишилося й сліду. А за день до вирішальних виборів політична температура в Грузії досягає максимуму.

Традиційно неспокійна пострадянська республіка, яка історично зрідка могла дозволити собі розкіш самостійно вирішувати свою долю, раптово отримала таку можливість.

Грузинське суспільство чітко усвідомлює цю реальність і мобілізує власні ресурси для майбутніх виборів як усередині, так і за межами країни. Нічого подібного в Грузії не спостерігалося з 2012 року.

Згідно з результатами опитувань Edison Research і SAVANTA, прозахідна опозиція має отримати сумарно близько 52-53%. А можливо, й більше – якщо п'ятивідсотковий виборчий бар'єр подолає ще одна опозиційна політсила, Лейбористська партія.

Амбіції опозиції підтвердив і мітинг "Грузія обирає Євросоюз" 20 жовтня, масштабу якого Грузія не знала останні 12 років.

Здавалося б, результат виборів очевидний. Однак не все так просто.

"Грузинська мрія" не визнає даних авторитетних соціологічних досліджень і наводить як прелюдію до власної перемоги дані Gorby – соціологічного центру незрозумілого походження, відомого насамперед тим, що він послідовно перед кожними виборами приписує партії влади 60-65%.

Нинішні вибори не стали винятком – Gorby прогнозує, що "Грузинська мрія" отримає підтримку 60,2% виборців. А також те, що виборчий бар'єр подолають лише два опозиційні блоки, взявши сумарно менше 25%.

Такий різнобій у результатах соціологів робить дуже ймовірним сценарій, коли "Грузинська мрія" після виборів оголосить про свою перемогу, незалежно від того, яким у реальності буде результат.

При цьому в останньому виступі, опублікованому 21 жовтня, почесний голова партії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі фактично визнав, що заснована ним 13 років тому партія набридла публіці. Ба більше, він не приховав, що з його персоною в принципі – те саме.

Однак він упевнений, що іншої альтернативи на цьому етапі немає, і пообіцяв громадськості в майбутньому сформувати нову опозицію.

У зовсім іншій ситуації перебуває президент Саломе Зурабішвілі, яка вже стала генератором і лідером усього опозиційного спектра.

Їй вдалося зібрати за одним столом усі ключові прозахідні сили і створити для них спільний порядок денний, який у підсумку виразився в підписанні документа "Грузинська хартія".

Однак усе це станеться лише в тому разі, якщо грузинський народ зуміє відстояти свій вибір.

Імовірність, що вибір доведеться відстоювати, дуже висока. У немирному результаті виборів зацікавлена Росія. 

Основний у світі експортер нестабільності зацікавлений, щоб вибори завершилися конфліктом, а їхні результати були не визнані Заходом.

Це – саме той сценарій, який зробить сповзання Грузії в орбіту РФ безальтернативним. І в Кремлі явно не хочуть втратити цю можливість.

Докладніше – в матеріалі Амірана Хевцуріані і Юрія Панченка Грузія за крок до революції: як Росія та її агенти готують країну до небачених фальсифікацій.