Чому Азербайджан може повторити долю Росії у Раді Європи

Рада Європи, схоже, рухається до виключення з її складу Азербайджану.

Наразі неясно, як швидко це станеться і за яким сценарієм. Утім, дебати в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), що відбулися цього тижня, показали, що проти Баку об’єдналася більшість європейських гравців. Та й азербайджанська влада грає на підвищення ставок.

МЗС цієї країни свідомо робить неможливою її участь у Раді Європи.

Докладно про те, що відбувається, – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Європа втрачає Азербайджан: як у Страсбурзі готуються покарати державу Ільхама Алієва. Далі – стислий її виклад.

Суперечка Страсбурга та Баку перейшла у гарячу фазу десять місяців тому, коли азербайджанська влада категорично відмовилася запросити місію ПАРЄ для спостереження за лютневими президентськими виборами (Азербайджан, як член Ради Європи, що перебуває під моніторингом, був зобов’язаний це зробити).

Асамблея на січневій сесії зробила наступний крок і пригрозила накласти на азербайджанців політичні обмеження – а ті у відповідь зробили все, щоб максимально загострити конфлікт і зробити компроміс неможливим ("ЄвроПравда" детально описувала цю історію у статті "Як ПАРЄ почала "війну" з Алієвим за російським сценарієм").

Як наслідок, ПАРЄ після емоційних дебатів застосувала максимальне покарання – відмовилася підтверджувати повноваження азербайджанських депутатів на 2024 рік.

Наприкінці серпня азербайджанське МЗС несподівано виступило із заявою про те, що запровадило покарання для усіх європейських депутатів, які на січневій сесії асамблеї (тобто за сім місяців до того!) проголосували за санкції проти цієї країни.

Причому цей чорний список був запроваджений ще у січні, і одного парламентарія навіть розвернули на кордоні.

Ці демонстративно конфліктні кроки азербайджанської влади загострили сприйняття ситуації в країні загалом. А вона останнім часом теж почала різко погіршуватися.

Хоча юридично проблемою є саме відмова запрошувати членів ПАРЄ на вибори, в реальності ще важливіше те, що вибори в Азербайджані, що і без того не були демократичними, стали ще більшим фарсом.

Але насправді застосовувати жорсткі заходи проти Азербайджану парламентарії налаштовані не через те, що країна перестала відповідати мінімальним вимогам до демократії (це насправді сталося вже давно), а через його показові дії всупереч вимогам Ради Європи та її правилам.

Німець Франк Шваббе попередив, що без реального покарання Азербайджану Рада Європи може стикнутися з ланцюговим ефектом.

Наступний раунд цієї суперечки має відбутися наприкінці січня 2025 року: тоді Азербайджан отримає право повернутися до роботи в ПАРЄ, подати новий склад делегації. І від того, як саме він реагуватиме на звинувачення у свій бік, від його налаштованості на діалог або на конфлікт, залежить подальший розвиток цієї історії.

Але навряд чи хтось всерйоз припускає, що після свідомої ескалації цього року в Баку повернуться до нормальної співпраці, знищать чорний список європейських політиків, відновлять моніторинг тощо.

Ірландець Пол Гаван напряму запропонував ініціювати спецпроцедуру, яка має на меті призупинення членства або й виключення порушника з організації у разі, якщо той відмовляється виправлятися.

Раніше з ПАРЄ виключили Білорусь і, звісно ж, Росію.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Європа втрачає Азербайджан: як у Страсбурзі готуються покарати державу Ільхама Алієва.