Міністр оборони Польщі: Не заспокоїмося, поки не вшануємо жертв геноциду на Волині
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вкотре висловився за необхідність зробити "загальновизнаною і зрозумілою" в Європі та світі "правду" про Волинську трагедію.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє агенція PAP.
Міністр взяв участь у церемонії з нагоди 84-ї річниці створення Селянських батальйонів, що відбулася перед пам'ятником солдатам Селянських батальйонів і Союзу народних жінок у Варшаві.
Косіняк-Камиш підкреслив, що він незмінно пам'ятає історію та героїв, незалежно від того, "чи є він співурядовцем, чи перебуває в опозиції". "Я хотів би дати обіцянку всім нам тут, обіцянку Польщі, обіцянку моїм співвітчизникам: ми не заспокоїмося, поки не вшануємо пам'ять жертв геноциду на Волині", – заявив він.
Він підкреслив, що правда повинна бути "загальновизнаною і зрозумілою в Європі та світі".
Косіняк-Камиш додав, що "серед перших жертв тих подій були солдати Селянських батальйонів, це були переважно польські селяни". Міністр зазначив, що не згадує трагедію, "щоб роз'ятрити рану, бо не можна роз'ятрити рани, які не загоїлися".
Він додав, що саме так треба говорити з друзями, тобто чітко і ясно.
Селянські батальйони (спочатку Селянська гвардія) були сформовані в серпні 1940 року. Організація була збройними силами Народної партії, але до неї також входили члени Союзу сільської молоді республіки. У період найбільшого розвитку організація налічувала близько 170 000 членів, виключно з сільської місцевості – у містах вона не діяла.
Серед найвідоміших досягнень організації – надання розвідувальних матеріалів про випробування німецьких ракет V-1 і V-2, хоча в повсякденному житті загони в основному займалися знищенням залізничної тяги і комунікацій, визволенням в'язнів з-під арештів гестапо і захистом жителів сіл від пацифікацій. Політично організація була найближчою до Армії крайової, займаючи антикомуністичну та антинаціоналістичну позицію.
Селянські батальйони зірвали німецькі плани депортації та знищення польського населення на Замойщині, які були частиною злочинного генерального плану "Ост". Селянські батальйони розпочали збройну боротьбу проти німців, яка переросла в "Замойське повстання".
Після війни солдати Селянських батальйонів стали співзасновниками Польської селянської партії, лідером якої є Косіняк-Камиш.
Раніше він підтвердив, що не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, доки не буде вирішено питання ексгумації і пам’яті жертв Волинської трагедії.
Глава оборонного відомства Польщі ще влітку назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС.
Нагадаємо, 1 жовтня, на тлі переговорів глави МЗС України Андрія Сибіги у Польщі Український інститут національної пам’яті заявив, що планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році.
У МЗС Польщі привітали готовність Українського інституту національної пам’яті відновити роботи з пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії.