Чого чекати Києву від нового єврокомісара з розширення

Наприкінці минулого тижня в Європарламенті відбулися слухання Марти Кос, кандидатки на посаду комісара з питань розширення. 

Для України це – третя чи навіть друга за значенням посада в Євросоюзі після президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, шефа європейської дипломатії (у наступному складі ЄК цю посаду має обійняти експрем’єрка Естонії Кая Каллас). 

Ледь не половина тригодинного слухання була так чи інакше присвячена Україні. І йдеться не лише про відповіді на запитання.

Про те, які сигнали Марта Кос надіслала Україні і іншим країнам-кандидатам в члени ЄС, читайте в статті позаштатного експерта з питань євроінтеграції EasyBusiness Олександра Костриби "Спільна доля" з Україною та покарання за відкат реформ: плани єврокомісарки з розширення ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Марта Кос вважає, що Україна є головним претендентом на вступ до ЄС. 

"Протягом одного з багатьох візитів до членів парламенту мене запитали, яку країну я хотіла би бачити першою в ЄС (у можливих наступних розширеннях). І я сказала: Україну", – поділилася вона.

А ще – відзначила, що Київ демонструє прогрес у наближенні до ЄС навіть під час війни. 

"Ми знаємо, що в Україні запроваджений воєнний стан, але навіть під час воєнного стану реформи просуваються добре. Інколи важкі ситуації підштовхують людей робити те, що потрібно для їхніх країн", – зазначає Кос.

Після формування нового складу Комісії Марта Кос обіцяє тісно співпрацювати з Україною, підтримуючи відновлення та реконструкцію у координації з країнами G7. А ще – підкреслює, що підтримка України та протидія російській агресії є її абсолютним пріоритетом.

Втім, лише на героїзмі членом ЄС не стати.

Кандидатка на пост єврокомісара підкреслила, що країни мають робити свою домашню роботу.

"Верховенство права є для нас ключовим питанням. Саме тому ми використовуємо підхід розширення чи надання інструментів за принципом відповідності умовам (conditionality). Якщо умови не виконуються, то гроші надаватися не будуть", – каже Кос.

Підхід на засадах заслуг (merit-based approach) був чи не найбільш вживаною фразою протягом усього часу парламентських слухань.

Кос, зокрема, підкреслила, що не потерпить "компромісу якості на користь швидкості".

"Я не буду стримуватися від запровадження серйозних заходів у разі відкату реформ, оскільки процес також передбачає можливість нашого кроку назад (у зближенні з кандидатом)", – додала вона.

Звісно, йшлося і про інші країни-кандидати. Для депутатів з Болгарії та Греції важливими були країни Західних Балкан, а для Румунії – Молдова. 

Втім, Молдову найчастіше згадували в контексті її "дуету" з Україною, через кому в багатьох вищезгаданих питаннях.

Натомість країни Західних Балкан здебільшого спливали у дискусії в контексті двосторонніх проблем між ними та певними державами ЄС, а також з прив’язкою до окремих політик або проблем (як-от питання історії стосовно Північної Македонії чи у контексті центрів для біженців у Албанії). 

Окрема увага була прикута до Сербії та Республіки Сербської в Боснії, де частина політиків не приховують сентиментів до Росії. Тут значна кількість парламентарів навіть вимагала замороження коштів та припинення європейських програм, допоки ці країни не повернуться на європейський шлях. Втім, Кос реагувала дипломатично та гнучко – без обіцянок, але з наголосом на те, що ЄС не толеруватиме відкату. Подібний підхід спостерігався і до Грузії.

Загальне враження від Марти Кос – неупереджена, але налаштована на конструктивну співпрацю комісарка. Звісно, ми б хотіли бачити на цій посаді когось із "друзів України", які давно нас підтримують, часто бувають у нашій країні та добре знайомі з її контекстом. 

Втім, можливо, у цій сфері участь політикині "зі сторони" виявиться ефективною для просування спільних європейських рішень, а також не дозволить забути про необхідність виконання Україною власних зобов'язань. 

Докладніше – в матеріалі Олександра Костриби "Спільна доля" з Україною та покарання за відкат реформ: плани єврокомісарки з розширення ЄС.