Що доведеться змінити в Конституції України заради членства в ЄС

В Україні готуються до того, що наш вступ до ЄС потребуватиме змін до Конституції.

До прикладу, Україна має визнавати застосування рішень Суду ЄС, а деякі акти права Євросоюзу повинні діяти в Україні автоматично, як норми прямої дії. Чинний основний закон не передбачає такої можливості.

Потребу в таких змінах визнають і в уряді.

Про те, наскільки глибокими мають бути ці зміни і як вирішували цю потребу інші держави, що вступали до ЄС раніше, читайте в статті експерта з права ЄС Богдана Веселовського Євростандарт для Конституції: як Україна має змінити основний закон до вступу в ЄС. Далі – стислий її виклад. 

Усі держави-члени ЄС мають підтримувати взаємозв'язок між національним правом і власною конституційною ідентичністю та спільним правом Євросоюзу. Кожна країна сама шукає баланс між ними. Але певні параметри взаємозв’язку відомі наперед і є спільними для всіх членів ЄС. 

З одного боку, право ЄС має пріоритет над правом держав-членів.

З іншого – передбачені запобіжники для захисту національного права. Наприклад, стаття 4 Договору про Європейський Союз зобов'язує ЄС поважати основні державні функції його членів, включаючи забезпечення територіальної цілісності, підтримання правопорядку та забезпечення національної безпеки. Тобто є конституційні обмеження, з якими Євросоюз повинен рахуватися.

В Україні статті 8, 9, 19 Конституції і глава щодо судочинства, потребують певних змін. 

Для ефективної інтеграції в правову систему Євросоюзу важливо у статті 8 визнати верховенство права ЄС, яке має пряму дію.

Це стане основою для уникнення правових конфліктів між конституційними нормами України та зобов'язаннями перед ЄС.

Якщо цього не змінити – правові конфлікти будуть неуникні.

Також необхідно передбачити зміни, які дозволять українським судам передавати справи на розгляд Суду ЄС для отримання попередніх рішень у питаннях права Євросоюзу та визнати обов’язковість його рішень у відповідних сферах.

Для України зміни до Конституції, спрямовані на інтеграцію в ЄС, є стратегічно важливим кроком.

Однак практично це стане можливим лише після завершення чи припинення правового режиму воєнного стану.

Як нові члени ЄС змінювали (або не змінювали!) свої конституції?

Важливим є приклад Хорватії – і не лише через те, що вона вступала до ЄС останньою.

Хорватія – приклад того, як країни йдуть на конституційні зміни наперед, не маючи гарантії свого вступу. Вона змінила конституцію у червні 2010 року, хоча у той час її переговори про вступ до ЄС ще тривали (13 з 33 переговорних глав лишалися не закриті).

Чехія внесла зміни до конституції у 2001 році, коли переговори також ще тривали, але чинності ці зміни набули у 2002-му.

А от Угорщина внесла поправки до своєї конституції у 2003 році, коли переговори про вступ вже закінчилися.

Однак не всі члени ЄС з останніх хвиль розширення пішли на зміну своїх конституцій.

Наприклад, Польща обійшлася без внесення додаткових положень "під членство".

Схожі виклики постають і перед Болгарією, де правовий статус європейського права не має чіткої конституційної регламентації, що ускладнює повну інтеграцію норм ЄС у національне законодавство.

Докладніше – в матеріалі Богдана Веселовського Євростандарт для Конституції: як Україна має змінити основний закон до вступу в ЄС.