Як Абхазія повстала проти проросійської угоди і отримала проміжну перемогу
Поки влада Грузії реалізує свій план "нав’язування" суспільству та Заходу фальсифікованих виборів, несподівано гостре протистояння трапилося в Абхазії – окупованій Росією грузинській території.
Попри високу залежність від РФ та її фінансової допомоги, в Абхазії виступили проти нав’язаної Москвою "інвестиційної угоди" – на думку місцевого населення, її реалізація здатна досить швидко зробити абхазів меншиною у себе вдома.
Не домігшися свого за допомогою мирних протестів, абхази почали блокаду ключових автодоріг, а минулого тижня навіть захопили комплекси "урядових" будівель і вже отримали згоду подати у відставку від самопроголошеного президента Аслана Бжанії.
Про те, що відбувається в Абхазії, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Штурм "парламенту" та відставка "президента": що стоїть за протестами в окупованій Абхазії. Далі – стислий її виклад.
З усіх самопроголошених "республік", створених на пострадянському просторі за сприяння чи навіть за безпосередньої участі РФ, не бажали влитися до складу РФ лише у Нагорному Карабаху (нині повністю реінтегрованому Азербайджаном), а також в Абхазії.
Також, попри те, що донедавна абхазький бюджет більш ніж наполовину фінансувався Москвою, в Абхазії не були готові виконувати всі забаганки Кремля.
В недавній історії там вже "прокатували" кандидатів у президенти, рекомендованих Москвою.
Проте РФ продовжує тиснути на свого сателіта, вимагаючи все нових і нових поступок.
30 жовтня з "владою" Абхазії підсали "міждержавну угоду" про гарантії для російських інвесторів.
"Влада" Абхазії погодилася протягом восьми років звільнити російські компанії від сплати податку на прибуток, а також від мит на ввезення будівельних матеріалів. Також Сухумі гарантував росіянам повернення половини сплаченого податку на додану вартість.
Лише ці норми ставлять росіян у пріоритетне становище у порівнянні з місцевими компаніями.
Але й це не все. Угода передбачає підтримку створення "багатофункціональних комплексів у сфері туризму" – цю норму в Абхазії тлумачать як приховану легалізацію апартаментів для росіян.
Тож вже на початку листопада громадські організації почали протести проти ратифікації цієї угоди у місцевому "парламенті". А дії влади лише додали хмизу в багаття – 11 листопада було проведено показово брутальне затримання низки опозиційних активістів.
У відповідь протестувальники перейшли до блокування ключових автотрас. Це дало свій ефект – затриманих звільнили.
А 15 листопада біля будівлі абхазького "парламенту" зібрався протест проти голосування за ратифікацію інвестиційної угоди з РФ.
Зранку силові структури першими застосували силу проти протестувальників, використавши сльозогінний газ та димові шашки. У відповідь протестувальники змогли прорватися на територію "комплексу урядових будівель", а зрештою – захопити його.
Протестувальники домоглися не тільки зірвати голосування, а й озвучили нові вимоги, головна з яких – відставка "президента" Аслана Бжанії.
Попри його заклики до Кремля про підтримку, там обмежилися лише символічною допомогою.
Врешті-решт Бжанія вирішив подати у відставку, як і "прем'єр" Александр Анкваб. В обмін на це протестувальники мають залишити захоплені будівлі.
Та події у Сухумі ще далекі від завершення.
Чи є нинішні протести антиросійськими? Росія для абхазів є безальтернативним партнером, але вони не готові виконувати будь-які примхи Москви.
Немає в цій історії і "грузинського сліду". Проте, події у Сухумі можуть стимулювати грузинську опозицію діяти більш рішучіше.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Штурм "парламенту" та відставка "президента": що стоїть за протестами в окупованій Абхазії.